Днями в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка відбулася презентація збірника наукових та публіцистичних статтей, есе, спогадів, поетичних добірок, бібліографічних джерел «Закарпатська Шевченкіана» («Ліра», 2013).

«Закарпатська Шевченкіана» – перша спроба зібрати в одному виданні різнопланові матеріали та відомості про вплив постаті Тараса Шевченка і його творчості на громадське та культурне життя Закарпаття з кінця ХІХ століття до наших днів. Ряд матеріалів, ілюстрацій, художніх творів та бібліографічні джерела друкуються вперше. Збірник приурочений до 200-річчю з дня народження Великого Кобзаря.

Олександр Гаврош

Автор ідеї створення збірника Олександр Гаврош переконаний, що святкування річниці з дня народження Тараса Шевченка має тривати впродовж усього року, а не один день. Тому закликає продовжувати вшанування Великого Кобзаря й надалі. Ідея зібрати в одному виданні майже двохсотрічне надбання, ділиться пан Олександр, виникла тому, що певне відображення постаті Кобзаря є, а такого видання ще не було. Збірник має зруйнувати стереотип, що Шевченко з’явився на Закарпатті після 1945 року, коли наша область возз’єдналася з Україною. Бо тут вміщено статті про Шевченка, написані ще до Першої світової війни. Видання цікаве й тим, що можна прослідкувати розвиток впливів Кобзаря в різних галузях – літературі, музиці, образотворчому мистецтві, театрі та інших.

Автори збірника переконані, що це далеко не вичерпна добірка, тому планують продовжувати роботу. Цей вечір-презентація був запланований і як публічна лекція на тему «Шевченко і Закарпаття», адже багато досліджень були проведені спеціально і надруковані вперше. Тому виступили науковці з різних галузей – історії, мистецтвознавства та літератури.

Оксана Гаврош

Першою презентувала мистецьку шевченкіану мистецтвознавець Оксана Гаврош, якій удалося виявити 48 об’єктів присвячених Великому Кобзарю на Закарпатті. Вона розповіла про відгомін Шевченка в образотворчому мистецтві, продемонструвала фотографії робіт закарпатських художників та скульпторів, які творили образ Шевченка на полотні та скульптурі. Зауважила, що два оригінальні офорти Тараса Шевченка – «Дари в Чигирині» (1844 р.) та «Притча про виноградаря» (1858 р.) – має у своїй колекції й Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая.

Сергій Федака

Розділ наукових розвідок у збірнику відкриває оглядова стаття професора УжНУ, доктора історичних наук, журналіста та письменника Сергія Федаки, присвячена образу постаті Шевченка у громадсько-політичному рухові на Закарпатті впродовж XIX–XX століть. Позаяк 24 квітня святкують день народження Олександра Духновича, письменника та поета, то пан Федака жартома зауважив, що було б цікаво послухати діалог Шевченка і Духновича, якби вони зустрілися разом, адже митці були сучасниками, а деякі їхні вірші дуже суголосні між собою. Це й продемонстрував професор, поєднавши рядки поезій великих поетів. Порадував публіку Сергій Федака також декламуванням низки власних творів, присвячених постаті Шевченка та його життю.

Наталія Ребрик

Кандидат філологічних наук, проректор Закарпатського художнього інституту Наталія Ребрик виступила з науковою розвідкою про Шевченка і закарпатську літературу. Зауважила, що перше видання «Кобзаря» було на території Закарпаття ще за життя поета. Дослідниця цікаво проаналізувала звернення закарпатських літераторів до постаті Тараса Шевченка та його творів і подала огляд його художнього опрацювання у крайовому письменстві. Емоційно декламувала вірші В.Ґренджі-Донського, П.Скунця та Д. Кременя про Шевченка.

Василь Густі

До слова також було запрошено заступника директора видавництва «Ліра» Віталія Химинця, голову обласної організації Спілки письменників України Василя Густі, письменника та журналіста Михайла Фединишинця.

Василь Густі переконаний, що ця книга буде «пам’ятником Тарасу Шевченку в кожному районі і в кожній сім’ї». Пропонує поїхати в тур Закарпаттям із «Закарпатською Шевченкіаною» та цікавими публічними лекціями і влаштувати свято в кожному місті. Василь Густі високо цінує збірник, зауважив, що «Скунць і Чендей були б удячні за це видання».

Доповнювали вечір музичні композиції на слова Шевченка та декламація поетичних творів.

Іванка Когутич

для Медіацентру УжНУ