Факультет міжнародної політики, менеджменту та бізнесу Ужгородського національного університету спільно з Повітовим музеєм Сату-Маре провели 4–5 червня Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми та перспективи транскордонного співробітництва: досвід Карпатського Єврорегіону». Конференція відбулася у рамках проекту «Інтерактивна інституційна співпраця. Історія, традиції і культура без кордонів» HUSKROUA/1101/140.

Серед почесних гостей конференції – Генеральний консул Румунії у Чернівцях Елеонора Молдован, Консул Генерального консульства Угорщини Гергель Тріеб, Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Янка Бур’янова, Почесний консул Чеської Республіки в Україні, президент Закарпатської торгово-промислової палати Отто Ковчар, президент Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Ілдико Орос, проректор, директор філії Західного університету Васіле Голдіш у м. Сату-Маре Гавріл Арделян, директор повітового музею Сату-Маре, менеджер проекту Даніела Балу, завідувач відділу міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Степан Віднянський, завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби ЛНУ ім. І. Франка Маркіян Мальський, а також делегація з Повітового музею Сату-Маре.

Модерував міжнародний науковий захід декан факультету міжнародної політики, менеджменту та бізнесу Іван Вовканич – керівник проекту з українського боку.

Румунія підтримує європейський вектор розвитку України

Від імені ректора УжНУ учасників конференції привітала проректор Мирослава Лендьел. «Співпраця з румунською стороною в УжНУ триває вже досить давно, тому є підстави для розробки нових освітніх програм, зокрема, магістерської, спрямованої на дослідження регіоналістики, етнічної проблематики в Карпатському єврорегіоні, транскордонної співпраці тощо», – наголосила проректор.

Про важливість питань, які обговорюються під час конференції, свідчить присутність поважної делегації, зауважила під час відкриття наукового заходу Генеральний консул Румунії у Чернівцях Елеонора Молдован. Тема цього проекту вписується у формат європейських цінностей, а також українсько-румунської співпраці. Зрозуміло, що діалог важливий з огляду на ситуацію, у якій сьогодні перебуває Україна. Румунія, як сусідня країна, підтримує європейський вектор розвитку України і, як європейських партнер, приєдналася до тих декларацій євроінтеграції, про які заявила Україна, підтримує різноманітні проекти, що дають хороший результат для співпраці з Україною.

Генеральний консул також повідомила про програму Україна-Румунія, бюджет якої становить 60 мільйонів євро. Частина коштів піде на розвиток дорожньої інфраструктури прикордонних населених пунктів: по 3 мільйони у Закарпатській і Чернівецькій областях. Серед пріоритетних напрямків і культурна спадщина. «Міністерство Румунії підтримує адміністративні одиниці на кордоні з Україною. Ми радіємо, що в реалізації цих проектів є потужні партнери, які взяли на себе відповідальність провадити політику добросусідства на двосторонньому рівні», – розповіла Елеонора Молдован.

Проект, що нині впроваджується, має дуже хороший формат, оскільки реалізується установами, які мають досвід, історичне надбання, заохотили до участі представників громад по обидва боки кордону. Історичне надбання не повинно стати лінією, кордоном, який відмежовує, навпаки – має об’єднувати.

«Основна мета транскордонних проектів у тому, що реалізація, безсумнівно, вплине на розвиток і матиме вплив на дальший розвиток території. Спільним завданням цієї конференція є ліквідація перешкод для покращення транскордонної співпраці», – зазначила під час привітання учасників конференції Генеральний консул Словацької Республіки Янка Бур’янова.

Понад 20 років триває співпраця між Повітовим музеєм Сату-Маре і УжНУ

Проект завершується у вересні, але є вже напрацювання щодо дальшої співпраці з УжНУ, розповіла менеджер проекту Даніела Балу. Вона зізналася: коли проект розпочинали, не могли уявити, що Україна невдовзі перебуватиме у військовому конфлікті.

«Співпраця між Повітовим музеєм Сату-Маре і УжНУ триває понад 20 років – з часу, коли деканом історичного факультету був професор Едуард Балагурі. На той час Повітовий музей був єдиним у Румунії, який мав співпрацю з вишем в Україні. Хороша співпраця з нашими колегами з УжНУ дозволила пройти через різні проблеми, реалізувати цей проект, який нині вже на завершальній стадії», – зауважила Даніела Балу.

Продуктом міжнародного співробітництва називає Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ його президент Ілдико Орос: «Ми входимо у систему вищої освіти України, але фінансуємося Угорщиною. За 20 років добре зрозуміли питання міжнародної співпраці між Україною та Угорщиною. Маємо надію на новий Закон «Про вищу освіту», який за духом справді європейський. Але все залежить від того, як будуть реалізувати цей документ. Йдеться, зокрема, про можливості співфінансування вишів у разі реалізації таких транскордонних проектів. Тому вкрай важливі напрацювання у рамках цього проекту».

Начальник відділу міжнародного освітнього та наукового співробітництва Оксана Свєженцева підтверджує важливість проекту для УжНУ: «Це наш другий проект із Повітовим музеєм Сату-Маре. Обидва мали на меті збереження культурної спадщини – те спільне, що об’єднує Україну і Румунію. Мета цього проекту – поглибити культурні зв’язки дружніх країн, зберегти спільну культурну спадщину. Також серед цілей – інтенсифікація транскордонної співпраці, підвищення обізнаності молоді у цих питаннях. Конференція є логічним підсумком таких контактів, оскільки вона торкається всіх питань транскордонної співпраці не тільки на Закарпатті, а в Україні загалом».

Напрацювання проекту представлять у 13 книжках, виданих чотирма мовами

Україні потрібна транскордонна співпраця, але не завжди є зрозумілими механізми її реалізації. Сьогодні найважливішим законом у контексті таких взаємин є Угода про асоціацію з ЄС. Якщо частина її невдовзі набуде чинності, у нас будуть серйозні підстави посилити транскордонну співпрацю. Прикордонний рух – не привілей, а необхідність для громадян, і він повинен діяти у межах 50 кілометрів. Сьогодні нам потрібна співпраця між парламентами, а також створення Карпатської асамблеї, вважає завідувач кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби ЛНУ ім. І. Франка Маркіян Мальський.

Під час пленарного засідання у перший день конференції також тривали доповіді «Україна в транскордонному співробітництві: історіографічні інтерпретації» Степана Віднянського, «Розвиток Карпатського єврорегіону: досвід минулого, проблеми сучасного та перспективи майбутнього» директора Інституту транскордонного співробітництва, доктора соціологічних наук, доцента, Надзвичайного і Повноважного посла Сергія Устича, менеджера Повітового музею Сату-Маре Чуботи Віорела.

Директор ННІ євроінтеграційних досліджень Іван Артьомов говорив на тему євроінтеграційного потенціалу транскордонного співробітництва України, а завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції гуманітарно-природничого факультету УжНУ, член зовнішньої колегії АН Угорщини Єва Кіш доповідала про транскордонне співробітництво на східних кордонах ЄС. Після доповідей тривали наукові дискусії з проблем транскордоння, історичних зв’язків країн та перспектив розвитку.

За матеріалами конференції буде опубліковано збірник статей. А результатом проекту стане друк 13 книжок, які стосуються збереження історичної спадщини обох народів. Книжки планують видати українською, румунською, англійською, а деякі й угорською мовами.

Після секційного засідання для учасників форуму організували екскурсію до Мукачівського замку. Тож дипломати і науковці мали змогу не тільки обговорювати важливі питання транскордонної співпраці, а й краще пізнати історію краю та побачити краєвиди, які відкриваються з замкової гори на значну частину Закарпаття.

Наталія Каралкіна