15 квітня на історичному факультеті УжНУ відбулася четверта лекція в рамках проекту «Публічні лекції. Університет – простір свободи», зініційованого Науково-дослідним інститутом Центральної Європи.

«Конституційна ідентичність України: між європейською правовою традицією та формуванням національної державності в Росії» – така тема лекції, яку проводив кандидат юридичних наук, доцент факультету європейського права та правознавства УжНУ Михайло Савчин.

Лектор зауважив: «Конституційна традиція – відтворення і примноження правил, процедур та інституцій, спрямованих на захист прав людини та обмеження тиранії. Ці правила і процедури більш-менш стійкі й можуть ідентифікувати щось, у нашому випадку – конституційну систему. Мета конституції дуальна – гарантії прав людини і обмеження влади. Дії суддів мають бути обґрунтовані та вмотивовані. Авторитет судового рішення – сила аргументу, а не навпаки. Суд має реагувати на всі суспільні потреби».

Правник чітко вказав елементи конституційної традиції в Україні, а це демократія (народоправство); обмеження влади правителя (князя, гетьмана, глави держави); місцеве самоврядування; свобода індивіда; справедливість і право на захист від сваволі.

Розповів також про розвиток сучасного конституціоналізму в Україні, назвав причини розпаду СРСР і пов’язані з цим правові проблеми, серед яких – тоталітарний режим та істотне обмеження свобод, економічна стагнація і системна криза економіки, зростання ролі етнічного фактора і центробіжні тенденції та інші

Назвав пан Михайло і джерела легітимності перехідної влади в Україні після Революції гідності: Угода про врегулювання кризи від 21 лютого 2014 року, Закон до повернення Конституції України у редакції 2004 р., призначення дострокових президентських виборів, формування спеціальної конституційної комісії при Верховній Раді.

Лектор докладно спинився на таких конституційних традиціях, як обмеження правління, демократія, місцеве самоврядування, свободи і вольності, верховенство права. Згадував про документ В. Мономаха, Конституцію Пилипа Орлика, Литовський статут 1588 р., масові акції протесту та Євромайдан, праці Руссо, Канта, Монтеск’є тощо.

Перспективи європейської інтеграції України Михайло Савчин убачає в підписанні Договору про асоціацію між Україною та ЄС, радикальних економічних реформах, формуванні спільного економічного простору з ЄС, конституційній реформі в Україні та радикальній зміні правової інфраструктури.

Після лекції всі охочі задавали питання й вступали в дискусію.

Студент 6 курсу відділення фінансів та банківської справи Інституту економіки та міжнародних відносин Василь Савчин розповідає: «На лекцію мене запросив Михайло Васильович. Я взяв для себе багато корисного. З’ясував, скажімо, що при конституційних засадах важливою складовою в країні є демократичне суспільство, адже при авторитарному правлінні самоврядування нерідко є просто неможливим, тобто унеможливлюється один із найвжливіших чинників розвитку регіонів».

Голова Наукового товариства студентів та аспірантів УжНУ Микола Сюсько теж поділився враженнями: «Я вперше відвідав публічну лекцію в нашому університеті і дуже задоволений удалим проведенням часу. Багато питань, які порушував доповідач, по-справжньому актуальні. Було цікаво почути різні думки щодо реформ в Україні, люстрації, адже це теми, навколо яких нині точаться гострі дискусії. Цікавою видалася позиція, що стосується четвертої республіки в Україні. Мені, як юристу, корисно було з’ясувати більше інформації про Конституційну традицію України, адже Михайло Васильович – один із провідних конституціаналістів України. Він докладно й доступно висвітлив тему. Загалом хотів би подякувати організаторам, які знаходять цікавих лекторів, котрі торкаються актуальних тем не лише для студентів, а й для всіх ужгородців».

Оксана Пітра

для Медіацентру УжНУ