30 березня минуло 150 років із дня смерті закарпатського будителя.
Цю річницю в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка вшанували меморіальним літературним вечором «Будитель нашого сумління».

Нині постаттю Олександра Духновича громадськість цікавиться мало. Проте до 210-ї річниці з дня народження ужгородський журналіст і письменник Олександр Гаврош видав книгу «Загадковий Духнович» (2013 р.), а тепер, до 150-ї річниці з дня смерті будителя, презентували ще одне науково-популярне дослідження – «Олександр Духнович. Сходинки в безсмертя» Дмитра Федаки.

Під час вечора пан Дмитро Федака розповів про специфіку та особливості книги. Видання побудоване у формі розділів – сходинок, які відображають усі напрями роботи великого будителя Закарпаття – від біографічної через освітянську, духовну, творчу, журналістську, громадянську, наукову до бібліографії, безсмертної спадщини Олександр Духновича. Дмитро Федака наголосив на тому, що «Книжиця читальная для начинающих», видана 1952 року, стала одним із перших букварів на Україні, адже буквар Шевченка з’явився за десять років по тому, а «Хліб душі» перевидавався багато разів і був чи не в кожній родині.

Постаті Олександра Духновича присвячено й кілька сучасних художніх творів: два драматичні твори – «Віват, імператор» Петра Ходанича та «Люб’язніший приятель» Олександра Гавроша, драматична поема Василя Густі. Уривки з цих творів Василь Густі та Петро Ходанич зачитали на літературному вечорі.

Ушанувати постать відомого будителя прийшли і відомий науковець Іван Сенько, голова ЗОО НСКУ Михайло Делеган та інші.

Наприкінці вечора модератор акції професор Сергій Федака резюмував, що нині постать малопопулярна серед  широкої громадськості, проте це не зменшує її важливості в історії Закарпаття. Тому треба творити активніший культурний менеджмент, уважає професор.

До слова, перед літературним вечором Владика Мілан відслужив панахиду за отцем Олександром Духновичем у дерев’яній Благовіщенській греко-католицькій церкві Ужгорода.

Іванка Когутич

Фото Євгенії Напуди