Презентація книги «Пісня ─ то моє життя» відбулася 16 грудня в Закарпатському обласному академічному театрі «Бавка». У виданні зібрані найкращі зразки народних пісень різних жанрів, записаних з голосу Анни Опришко. Збірник побачив світ завдяки доньці народної співачки Ірини Гармасій, яка до того ж є журналістом і відомим громадсько-культурним діячем Закарпаття.

Це перша за останні сто років книга, у якій представлена найбільша кількість пісень одного села ─ понад 560. Їх записав кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта в 2005, 2006 та 2011 роках. Це пам’ятка не тільки Стрийщини, а й усього українського народу.

В анотації до збірника зазначено, що автентичність української культури тримається на трьох китах: історії, книжці та пісні, і саме остання є найдоступнішим джерелом пізнання. Серед усього різноманіття матеріалу особливо привертають увагу патріотичні та козацькі пісні, в яких відображена душа справжньої українки, яка в складних умовах XX століття зберегла у пам’яті велику пісенну спадщину нашого народу. Одним із найпоширеніших жанрів в репертуарі Анни Опришко є ліричні пісні.

Наталія Шетеля, директор Ужгородського коледжу культури та мистецтв, якому й випала честь презентувати книгу, зізналася, що видання їм дуже сподобалося і неодмінно стане їх настільною книгою. Ольга Урста, керівник ужгородської громадської організації «Мала академія літератури і журналістики», зазначила, що збірник «Пісня ─ то моє життя» найбільше стане в пригоді філологам, адже вже із 5-го класу діти починають вивчати усну народну творчість.

«Працюючи над виданням, я переконався в тому, що на Закарпатті та Львівщині найбільш поширені одні й ті самі пісенні жанри. Та особливо мене здивувало те, що в своїй пам’яті пані Анна тримала понад 500 пісень. До того ж не лише тексти, а й мелодії», ─ поділився своїми враженнями упорядник книги Іван Хланта.

Завітав на вечір-презентацію і доцент кафедри російської літератури УжНУ Іван Сенько. Зокрема, він розповів, що у виданні є пісня, створена на Закарпатті. Крім того, Іван Михайлович зазначив, що у книзі міститься багато фотографій, які засвідчують, що Анна Опришко була активною слухачкою, завдяки чому і стала справжнім знавцем фольклору.