В Україні стартують семінари на тему громадянської відповідальності. Їх мета – створення міжнародної політичної школи. Один із заходів цього проекту – круглий стіл на тему «Політична відповідальність політичних еліт» – відбувся 9 жовтня на факультеті суспільних наук. До вишу завітали поважні гості: Альберто Ло Престі, професор університету Анжелікум у Римі, радник Конгрегації Святого Престолу (Ватикан), та Федір Кирилюк, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

---

Із науковців УжНУ в круглому столі взяли участь декан факультету суспільних наук Юрій Остапець, доценти Маріан Токар, Валентин Буркало, Антоніна Стряпко.

Співпрацюватимуть представники вишів з Риму, Болгарії, Словаччини та України. Про це домовилися під час перебування на конференції в Італії, – розповів Федір Кирилюк: «Ідея наукових заходів – створити інтернаціональну політичну школу, яка працювала би в позалекційний час. Цього року проведуть пробні семінари, круглі столи, аби поінформувати якомога більше студентів. З наступного року школа діятиме повноцінно».

Доповідь про «Відповідальність еліт у духовному вимірі» учасникам круглого столу прочитав Альберто Ло Престі. В Україні він не вперше. Раніше брав участь у конференції, що відбувалася після подій Помаранчевої революції, а нині періодично приїжджає до Київського національного університету.

Спершу професор університету Анжелікум у Римі й радник Конгрегації Святого Престолу розповів коротко про себе. За походженням – італієць, з Риму. Викладає в Папському університеті. Нині працює над темою етичної відповідальності в перспективі соціальної доктрини церкви. Альберто Ло Престі намагається пізнавати українську культуру, разом з давнім другом професором Федором Кирилюком вони обговорювали стародавні наукові вчення, роль українських політичних діячів в історії політичної думки.

Лектор зазначає, що саме слово «еліта» в країнах Західної Європи сприймається з негативним значенням. Воно не нейтральне і не стосується певного класу, не має конкретного відтінку. Спочатку еліта – це ті, хто перемагав у військовий спосіб. Пізніше так назвуть тих, хто має владу.

Приклади еліт у доповіді базувалися в цілому на історичному матеріалі. У розповіді про лібералізм і демократію лектор звертав увагу на роль керівника політичного процесу в державі. «Де закінчується влада володаря? – Там, де починаються повноваження громадян. Адже володарі – не судді, вони лише мають права у ставленні до державної системи», – вважає Альберто Ло Престі.

Лектор ознайомив присутніх із текстами, що представляють думку релігійних діячів щодо еліт і правління в країні, зокрема й міркування Папи Івана Павла ІІ про демократію.

З-поміж основних тез доповіді римського вченого: не достатньо самої назви, щоб у країні панувала демократія; не кожна демократія є правдивою, а правдива демократія передбачає участь у процесах, проте не примусову; володарювання допомагає розвиватися, однак володар передусім повинен дбати про інтерес народу, а не власний зиск від правління.

Після круглого столу в УжНУ такі ж заходи влаштують у вишах Дніпропетровська, Харкова, Києва. Відтак матеріали конференцій, семінарів, засідань будуть опубліковані в «Політологічному віснику».