6 місяців у Туреччині. Нові знайомства, хороший досвід і багато суму. За тими, хто залишився в Україні. Студент факультету туризму та міжнародних комунікацій Юлік Штел розповідає про власний досвід міжкультурної комунікації.

• Чому саме Туреччина?

– Щороку відома туристична компанія «TezTour» набирає молодих ініціативних студентів для проходження практики за фахом «туризм» на території Турецької Республіки. Це найбільший сегмент російськомовного ринку, в якому задіяна компанія. Важливим фактором є також багаторічна співпраця університету з представниками компанії. Це найбільше вплинуло на мій вибір.

• Що найбільше там вразило?

– Як людину, яка вперше побувала не тільки в Туреччині, а й взагалі за кордоном, можна сміливо сказати, що вразило ВСЕ. Але, звичайно, є те, що варто виокремити з-поміж іншого. Це турецька культура й релігія. Сам факт того, що досі є люди, які дотримують намаз (5 разів на день, як сказано в Корані, кожний мусульманин має обов'язково віддати честь Аллаху звичайною молитвою), багато про що говорить. Турецькі базари – щось особливе. Турецька манера спілкуватись – теж.

• До чого було важко звикнути?

– Важко було звикати до турецької їжі. Вона не є гіршою і не є кращою, але для мене – людини, яка виросла на Закарпатті й звикла їсти багато, смачно і по-домашньому, це було щось нове. Нелегко було також жити в оточенні незнайомих людей, та й час на віддалі від рідних важко дався.

• За чим сумував?

– Певно, вже не секрет, що за нашою їжею :) Насправді найбільше за свободою робити речі, які спонтанно спадають на гадку. Там нам не дозволяли ступити ні кроку вправо чи вліво. Як потрібно, так і робимо. Безальтернативно. Тому, певно, час, котрий я маю між моїм приїздом і днем, коли знову піду до університету, максимально буду витрачати на свободу й на Неї – мою кохану.

• Чого навчився?

– Навчився багато чому. Найголовнішим є досвід роботи з великими групами людей, вміння тримати публіку, зверненою до себе, виступати перед людьми, які до тебе неприязні. Це важливо для мого майбутнього у викладацькій діяльності. Також базові ази туризму, які одногрупники вивчають на парах, мав змогу освоїти на власному досвіді. Словом, за фахом підтягнувся!

• Що турки говорять про Україну?

– Турки мало що знають про Україну. Не дивно, бо Туреччина – країна туристична, тож їх знання про інші країни обмежуються часто тим, хто скільки залишає чайових. Можливо, трохи безглуздо, але так воно насправді і є. Правда, це якщо говорити про обслуговуючий персонал.

Якби, скажімо, ви підійшли до першого зустрічного турка, то навряд чи змогли б результативно поговорити про Україну. Хоч турки чимось схожі на українців. Вони, як і ми, люблять працювати на себе і шанують традиції. З ними можна годинами говорити про них самих, але про вас там і словечка не вставити.

• Правило, яке виніс до себе?

– «У гостях добре, але краще дома». Країна красива, цікава, але… Багато взяв для себе в плані професійному, пережив ситуації, досвід яких ще знадобиться в майбутньому. Якщо підсумувати, то практика вдалася. Дякую всім за гарний сезон і цікаві знайомства!

Світлана Лапига