Поширена теза про те, що історія нічому не вчить, є хибною у своїй основі. Історія й далі зостається «вчителькою життя», лише, хоч як це банально, далеко не кожен здатен бути сумлінним учнем і належно її уроки засвоїти. Це особливо важливо й відповідально для тих, у руках кого – важелі схвалення політичних рішень, котрі впливають на долі багатьох людей, їх спільнот і цілих держав.

У вересні 2014 р. у Москві відбулася велика міжнародна наукова конференція «Перша світова війна – пролог ХХ ст.». Співорганізаторами форуму виступили Інститут загальної історії РАН, Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова, Державний академічний ун-т гуманітарних наук, Московський міський педагогічний ун-т, Російська асоціація істориків Першої світової війни. Відомі вчені з вишів та наукових інституцій сторони-гоподарки, а також з Австрії, Азербайджану, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Великої Британії, Вірменії, Італії, Канади, Польщі, Сербії, Туркменістану, України, Франції забезпечили широке міжнародне представництво на науковому форумі.

Такі ґала-конференції віддзеркалюють напрацювання світової наукової спільноти з вузлових питань минувшини, по-новому визначають зміст і напрями розробки дослідницької проблематики, висвітлюють раніше невідомі або маловідомі факти й події.

Московський форум істориків Першої світової не став винятком. Усі три дні щільного графіку роботи були відзначені різнобарвною палітрою проблематики доповідей, їх фаховістю й глибиною, використанням раніше невідомих джерел, часом – новизною епістемних підходів, а часом – оригінальністю у використанні класичних дослідницьких технологій.

Історики-ґранди, як водиться, виступили з програмовими узагальнювальними доповідями. Знавець історії міжнародних відносин та історик Франції професор В. П. Смірнов, ведучи мову про причини Великої війни, розвинув думку «о ложно понятых государственных интересах», котрі зумовили розгорання світової пожежі, багаторічне кровопролиття й крах кількох монархій. Крупний учений-славіст професор Г.П. Матвєєв правомірно відзначив, що Перша світова війна розв’язала далеко не всі спірні питання і потягла за собою низку так званих «малих воєн», котрі тривали до 1922 р. Серед них – конфлікти більшовицького режиму з Україною.

Ціла низка доповідей прямо або контекстно (у рамках центральноєвропейського ареалу) зачіпали проблематику Карпатського регіону. Це доповіді Стефана Карнера (Ін-т ім. Л. Больцмана, Ґрац, Австрія) «Економічні взаємозв’язки в Центральній і Східній Європі після Першої світової війни»; Ігора Карпеєва (Російський державний військово-історичний архів, м. Москва, РФ) «Із історії Карпатської операції 1915 р.»; Марини Россі (Ін-т історіі визвольного руху, Трієст, Італія) «Невдачі командуючого обороною Перемишля ген. Кусманека»; Віктора Зубачевського (Омський державний педагогічний ун-т, РФ) щодо геополітичного виміру російських інтересів у Центральній Європі, і в Галичині зокрема; Олександра Стикаліна (Інститут слов’янознавства РАН, м. Москва, РФ) про наслідки поразки Угорщини в Першій світовій війні та її місця в конфігурації Версальської системи міжнародних відносин. Ст. викл. кафедри нової і новітньої історії та історіографії Ганус Сергій виступив з доповіддю «Питання Східної Галичини на завершальному етапі Першої світової війни».

Хочеться відзначити злагодженість і бездоганну організацію цього представницького наукового заходу зі значною кількістю учасників, що стало заслугою очільників Російської асоціації істориків Першої світової війни Є. Ю. Сергеєва, Г.Д. Шкундіна, М. Ю. Степанова, а також керівництва приймаючих установ – Інституту загальної історії РАН, Московського державного ун-ту ім. М.В. Ломоносова, Московського міського педагогічного ун-ту.

Усі дні роботи форуму були сповнені гарних вражень, цікавих зустрічей, змістовного спілкування з колегами, багато з котрих цікавилися ситуацією в Україні. Учасники обмінялися науковим та методичним досвідом.

Директор Вірменського Музею-інституту геноциду (м. Єреван) д-р Гаїк Демоян, до слова, презентував нам монографію «Геноцид армян: механизмы принятия и исполнения решений», котру маємо намір відрецензувати. Набутий досвід, звісно, несеться в студентську аудиторію, даючи змогу рухатися в ногу з часом у викладанні навчальних дисциплін. Для наукової бібліотеки УжНУ було передано щойно випущений з друку ґрунтовний енциклопедичний довідник з історії Першої світової війни, а також ювілейний науковий збірник «Историки-слависты МГУ» до нагоди 70-річчя професора Г. П. Матвєєва.

_x_PS1 Сторіччя початку Великої війни 1914–1918 рр. – кардинальної події ХХ ст., а також важливого компонента історичної пам’яті народів Європи, – стало не лише приводом до публічних акцій відзначення цієї ювілейної дати, а й поштовхом до цілої низки відповідних наукових заходів у різних країнах. Ніхто ще не скасовував значущості уроків минулого, зокрема й досвіду Першої світової, для сьогодення._x_PS2 /live/2014/10/48ganys/umat.jpg_x_PS3 Директор Інституту загальної історії академік О.О. Чубарьян відкриває конференцію у Президентській залі РАН_x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 За інформацією ст. викл. кафедри нової _x_PS11 і новітньої історії та історіографії УжНУ Сергія Гануса_x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

За інформацією ст. викл. кафедри нової

і новітньої історії та історіографії УжНУ Сергія Гануса