| Головна » Усі публікації » Абітурієнт |
«Успішний спортсмен повинен бути освіченим!» – стверджують на факультеті здоров’я людини
Факультет здоров’я людини – один із наймолодших підрозділів Ужгородського національного університету. Заснований 2002 року як факультет фізичного виховання і спорту, цьогоріч, у зв’язку з реорганізацією, здобув нову назву. За цей порівняно невеликий проміжок часу значна кількість видатних спортсменів, досягнення яких були підтверджені масою трофеїв, встигли побувати у лавах його студентів. Що спонукало їх до такого вибору, як поєднувати приємне з корисним і чи потрібна вища освіта тим, хто, здавалося б, уже досяг успіху – зі слів керівника факультету здоров’я людини, його викладачів та спортсменів-вихованців. 
Олена Анатоліївна Дуло, очільник факультету здоров’я людини, доцент, кандидат медичних наук: «Безперечно, спортсмену потрібна вища освіта, адже, окрім певних професійних здобутків, він повинен мати і фахову підготовку. Тренер буде поряд не завжди. Мине час – людина досягне того вікового цензу, коли вже не буде змоги займатися певним видом спорту, тоді з’явиться можливість стати тренером чи викладачем. Саме до цього готуємо на нашому факультеті. Студенти повинні мати знання з таких фундаментальних дисциплін, як «теорія й методика фізичного виховання», «теорія й методика спортивного тренування». Для викладача фізичного виховання, як і для тренера, обов’язково володіти основами здоров’я. Тому що ці фахівці працюють не лише над тим, аби людина мала певні спортивні досягнення, але й зберегла й зміцнила фізичний стан. Також треба знати особливості роботи у спеціальних медичних групах, адже є контингент дітей з певними відхиленнями стану здоров’я. Аби студент оволодів такими навичками, існують дисципліни «методика викладання основ здоров’я», «методика фізичних вправ у спеціальних медичних групах», «адаптивне фізичне виховання» та інші. Також у нас передбачений інваспорт – тренувальний процес з особами, які мають вади здоров’я. Зрозуміло, що життя тих студентів, які мають найвищі досягнення в спорті, пов’язане з постійними відрядженнями, тренувальними зборами, з матеріальними витратами, тому вони не можуть одночасно бути на змаганнях і, до прикладу, на модульному контролі. Звичайно, йдемо назустріч таким студентам: переносимо для них сесії, заохочуємо додатковими балами тощо. Я і весь наш колектив любимо своїх студентів і намагаємося ставитися до них, як до своїх дітей». 
Іван Іванович Маріонда, старший викладач, майстер спорту з легкої атлетики: «Мені здається, що вища освіта потрібна всім, а для спортсмена це доконечна потреба. Адже в будь-який момент через травму, до прикладу, він буде змушений зав’язати зі спортивною кар’єрою. А з освітою буде потрібною людиною у цій сфері. Якщо хтось займається спортом, то йому варто обирати саме цей університетський підрозділ, а не гадати з іншими галузями. Без вищої освіти – ніяк: кожна людина повинна вміти робити свою справу добре.
Ми розуміємо, що такі студенти, які вже досягли певних нормативів (розрядів), мають щодня наполегливо тренуватися, тому намагаємося ставитися до них толерантно». 
Наталія Калініна, майстер спорту з фехтування: «Оскільки я вирішила поєднати своє життя зі спортом, то й освітній підрозділ обрала відповідний – тоді ще він звався факультетом фізичного виховання і спорту. Вступала до УжНУ, адже легше, коли навчаєшся у рідному місті. Крім того, тут хороші викладачі, які завжди сприяють студентам. У нашій країні без вищої освіти працевлаштуватися за фахом практично не можливо. Колись була змога працювати як майстер спорту, але нині ми повинні здобути диплом. На щастя, вдавалося поєднувати навчання із тренуваннями, адже спортсмен для того і спортсмен, аби правильно розраховувати свій час. Якщо добре все спланувати, то його вистачить і на роботу, і на навчання, і навіть на друзів». 
Василь Потокій, майстер спорту з гирьового спорту: «Спорт – це для мене вічне хобі. Прагнув мати таку освіту, з якою зможу випробовувати на практиці здобуті знання. Вступив на цей факультет саме для того, щоб удосконалюватися в улюбленій галузі. Хотів би застосовувати свої вміння, здобуті в університеті, аби допомагати людям, особливо тим, хто відновлюється після травм, адже саме для цього передусім й існує напрямок «фізична реабілітація». Встигаю тренуватися, працювати, навчатися в аспірантурі й приділяти увагу своїй молодій сім’ї. Переконаний, що кожна людина повинна мати час, який зможе присвятити собі». 
Володимир Лятов, майстер спорту з танцювального спорту: «Мені освіта потрібна для того, аби в майбутньому могти працювати тренером. Адже для роботи з учнями треба мати не лише хороші фізичні дані, а й бути вправним психологом та педагогом. Здобути такі навички нам й допомагають на факультеті здоров’я людини. Крім того, чимало корисного дізнаємося й для власного тренування: як контролювати себе на змаганнях, як правильно харчуватися, як краще відновлюватися після сильних навантажень та багато іншого, завдяки чому вдається завжди бути в хорошій фізичній формі. Думаю, кожному спортсмену нелегко поєднувати навчання і спортивну діяльність, адже багато часу займає сам тренувальний процес та поїздки на змагання. Інколи доводилося пропускати пари, але викладачі нашого факультету завжди ставилися до цього з розумінням і дозволяли складати заліки та іспити трохи з запізненням». 
Наталія Карпутенко, майстер спорту з велоспорту: «Я з дитинства займаюсь спортом і завжди планувала вчитися на «спортивному» факультеті. А здоров’я – це саме те, що добре поєднується з моїм фахом. Вища освіта, на мою думку, потрібна всім, професійні спортсмени – не виняток. Але, на жаль, не завжди вдається працевлаштуватися за спеціальністю». 
Юлія Гудзь, кандидат в майстри спорту з легкої атлетики: «На жаль, спортсменом людина залишається не до кінця життя. От легкою атлетикою, до прикладу, можна займатися лише до 30 років. Тому й потрібна вища освіта. Вступаючи до університету, я подавала документи тільки на один факультет, бо не уявляю, де б ще могла навчатися. Якби не пройшла конкурсу – залишилася б без освіти. Звісно, нелегко одночасно навчатися і займатися спортом, доводиться поєднувати: зранку біжу на пари, потім – на тренування, а далі – на роботу. З 15 дисциплін, які я нині вивчаю, 10 – фахових, і це приносить величезне задоволення. Навчання дало багато вмінь, які вже вдається використовувати, працюючи фітнес-тренером». Валерія Турок,
студентка відділення журналістики УжНУ |
|
 Абітурієнт |
 27.08.13 |
 VIP |
 2550 |
 5.0/1
|
|
| Теги: |
Схожі публікації:
|
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
 0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики
Партнери
