На юридичному факультеті УжНУ намагаються втілювати в життя Сократову форму навчання: жваво, цікаво, насичено, антуражно, емоційно обговорювати серйозні правничі теми. Студенти 2–4 курсів, громадський декан, аспіранти та викладачі розглядали тему «Права людини», переглядаючи серію короткометражних фільмів. Отож цього разу теми нацизму, расизму, шовінізму, історія прав людини – на великому екрані у виконанні акторів.

Важливим моментом було обговорення проблем, що порушувалися. Для цього не раз фільм ставили на паузу, оскільки шквал емоцій неможливо було стримати. Скільки людей, стільки знайшлося й думок, що часом кардинально різнилися. Звучали переконливі аргументи.

На екрані не було президентів – були просто люди. Без звань, грубецьких гаманців чи зв’язків. Але все починається саме з них, із кожного з нас. Припиниш викидати сміття на вулицю, лаятися? Готовий вносити зміни у свої звички, дотримуватися правил поваги, честі та гідності? Можеш відмовитися від нецензурної лексики? Для цього не треба чекати законів, які накладуть вето на щось погане.

Захід, який відбувся на юридичному факультеті, мав не тільки освітню, а й просвітницьку функцію. Однією із головних тез, що прозвучали, була така: великі й важливі рішення, що стосуються прав людини, ухвалюються не тільки в парламентах, президентських чи міністерських кабінетах – вони починаються у школах, університетах, на вулиці, у головах і серцях людей. А ті, кого світ сьогодні називає великими, тільки показали шлях, яким людство має рухатися. Чи йти тією дорогою, чи ні, вирішувати нам. Адже всі народжуються рівними, проте хтось стає Гітлером, а хтось Буддою.

«Така форма обговорення є надзвичайно корисною для студентів як для майбутніх спеціалістів. Адже вона дає змогу навчитися правильно формувати аргументи «за» і «проти» щодо певних питань. Ніколи ж не можна однозначно стверджувати, що це чорне чи біле. Є багато відтінків сірого. І людина має досліджувати це сіре – для цього й створена. Як сказав Лао Дзи, я почуваюся ненормальним серед людей, які впевнені, бо я завжди невпевнений.

Сумнів – це основа нашого пізнання, дальшого руху вперед. Відповідно юрист має виховувати в собі жагу до дослідження. Він зможе краще висловлювати думки, підтверджувати їх фактами. Такі заняття допомагають підвищити рівень ораторського хисту, майстерності доведення своєї думки до аудиторії. У дискусії народжується істина. Я б поправила: народжується ідея. Ідеї – це кроки вперед. А це важливо для юристів. Ми теж творчі люди, які вміють дивитися на життя не тільки через призму закону, а й через рамки моралі, тих правил, які у нормативних документах, може, й не прописані», – прокоментувала Ірина Пацкан, голова наукового товариства студентів юридичного факультету УжНУ.

Фільми можна переглянути тут:
1) Impasse (Безвихідь) (2009р., Нідерланди, реж. Брам Шоув)
2) Porcelain Unicorn (Порцеляновий єдиноріг) (2010 р., США, реж. Кіген Уілкокс).
3) Постав расиста на місце (соц.реклама, 2009 р., Німеччина).
4) История прав человека.