Привітали учасників тренінгу Олена Родіоненко, координатор проекту «Офіс Ради Європи в Україні»: «Наш проект сприяє підвищенню кваліфікації адвокатів, аби вони могли подавати обґрунтовані заяви до Європейського суду з прав людини. Уже близько півтора року проводяться різноманітні тренінги, лекції тощо. Сьогоднішній проводитимуть два професійні тренери Михайло Савчин та Богдана Квятковська. Крім того, учасники отримали підручники з європейського антидискримінаційного права. Сподіваюся, що набуті знання знадобляться їм у професійній діяльності».

До привітань долучився й декан факультету європейського права і правознавства Ярослав Лазур: «Від імені колективу університету та ректора вишу хочу подякувати, що наш факультет мав змогу долучитися до організації такого заходу! Я дуже радий, що серед присутніх є багато наших колег, котрі поєднують викладацьку й адвокатську роботу. Відповідно наші студенти мають змогу вчитися у справжніх професіоналів!».

Із презентацією «Конвенційний механізм захисту прав людини: доступ до ЄСПЛ та тлумачення конвенції» виступила київський адвокат, національний тренер з європейських антидискримінаційних стандартів Богдана Квятковська: «Відомо, що Україна є членом Ради Європи і підписала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, яка набрала чинності 11 вересня 1997 року. Відтоді має виконувати обов’язки із забезпечення прав людини, серед яких: невтручання у здійснення прав і свобод (негативні); забезпечення захисту прав і свобод (позитивні); виконання рішень Європейського суду з прав людини (міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про  захист  прав  людини  і основоположних  свобод,  і  включає  всі  питання,  які  стосуються  тлумачення  і  застосування  конвенції,  включаючи  міждержавні  справи  і  скарги  окремих  осіб)».

Із доповненнями до теми виступив професор УжНУ Михайло Савчин, який з’ясував із аудиторією ключові моменти переваги положень Конвенції над національним законодавством України, що зумовлює обов’язок вітчизняних судів застосовувати не лиже положення Європейської конвенції з прав людини, а також Європейського суду з прав людини.

У продовження дискусії Богдана Квятковська зазначила, що норми Конвенції діють у світлі їх інтерпретації ЄСПЛ:

• Опора на міжнародні правові стандарти;
• Принцип динамічності;
• Принцип автономності тлумачення;
• Принцип ефективності захисту;
• Принцип пропорційності;
• Принцип субсидіарності.

Розповіла пані Богдана і про те, хто може подати індивідуальну заяву до ЄСПЛ, які вимоги до особи заявника, які критерії прийнятності індивідуальної заяви в ЄСПЛ: «Заяву до Європейського суду з прав людини може подати фізична особа, неурядова організація або група осіб. Вимоги – обов’язкова ідентифікація, статус потерпілого (пряма жертва, потенційна жертва, непряма жертва). Існують три групи критеріїв прийнятності: процесуальні, юрисдикційні та матеріальні».

Обговорювали також справи людей, котрі викликали суспільно-політичний резонанс (справа української льотчиці Надії Савченко, котра знаходиться у полоні терористів), виконували практичні завдання (вправи-фабули на основі практики ЄСПЛ) тощо.

Богдана Квятковська з адвокатською аудиторією обговорила також проблему «Стаття 14 Конвенції: природа і сфера застосування». Дискутували про природу дискримінації та її складові: «Нормативне регулювання заборони дискримінації ґрунтується на таких ознаках:

• дискримінація – це завжди порушення принципу рівності;
• дискримінація – це необґрунтоване неоднакове поводження (різне ставлення до однакових або однакове ставлення до різних);
• результат – гірше становище однієї особи відносно інших осіб в однакових умовах;
• в основі лежить певна характеристика особи (вік, стать, колір шкіри, мова, сексуальна орієнтація, належність до певної групи);
• завжди пов’язана з порушенням основного права.

Критерії  виявлення дискримінації такі:
• чи підпадає скарга під захист гарантованого основного права?
• чи допущене порушення субстантивного права або чи є зв’язок із субстантивним правом?
• чи була допущена різниця в поводженні?
• чи перебуває заявник в аналогічній ситуації відносно інших осіб з такої ж категорії?
• чи є достатні розумні та об’єктивні підстави для такої різниці у поводженні?
• чи не виходить різниця в поводженні за межі розсуду держави-відповідача?

Наступним доповідачем на тренінгу був доктор юридичних наук, директор Центру правотворчості УжНУ, національний тренер з європейських антидискримінаційних стандартів Михайло Савчин, котрий провів інтерактивне обговорення з двох ключових тем застосування положень Конвенції у національному праві України.

Тренер наголосив на місії адвокатів бути поборниками прав людини у суспільстві. У цьому контексті Конвенція надає їм додаткові можливості захисту, що дає змогу впроваджувати європейські стандарти у галузі прав людини. І насамперед положення Конвенції і прецедентне право ЄСПЛ дає змогу адвокатам покращити аргументацію власних правових позицій у ході судового процесу, протягом процесу взаємодії з органами державної влади. Пан Михайло підкреслив, що положення національного законодавства та адміністративна і судова практика України не завжди відповідають цим стандартам, а це відображається на стані захисту прав людини і є причиною лідерства України за кількістю звернень до ЄСПЛ.

При обговоренні в рамках проблеми «Принцип недискримінації і право на особисте й сімейне життя» Михайло Савчин наголосив, що ЄСПЛ ухиляється від надання якогось визначення таких прав через далекосяжність і нездійсненність завдань: їхній зміст багатогранний, зумовлений динамікою суспільних відносин та багатством форм прояву приватності.

Залежно від контексту і фактичних обставин Суд дає аналіз окремим аспектам приватного та сімейного життя, до яких насамперед належать: інформаційна, фізіологічна, комунікативна, просторова приватність та право особи на самовизначення як специфічна форма прояву приватності. При цьому тренер наголосив, що це лише загальна характеристика основних ознак приватності, за якими можна визначати форми прояву дискримінації в особистому і сімейному житті за допомогою трискладового тесту (законність, легітимна мета, доцільні і достатність засобів).

Учасники семінару проаналізували справу «Німіц проти Німеччини», в якій ідеться про права-привілеї адвоката як форми приватності, зокрема право на недоторканність офісу, його ділової переписки, зв’язків із клієнтурою (комунікативна і просторова приватність); природу таких прав, заснованої на диференціації та вирівнювання прав адвокатів поряд зі стороною звинувачення, яка є сильнішою, оскільки спирається на апарат держави у цілому.

Провели також гарячу дискусію щодо рішення Конституційного Суду України у справі К.Г.Устименка, яка стосувалася інформаційної приватності, на основі чого пізніше й було ухвалено закони про захист персональних даних та диференціації сфери захисту приватності для звичайних громадян та політиків і державних діячів.

Особливий резонанс викликало обговорення рішення КСУ у справі про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу. Аудиторія наводила доволі переконливі докази щодо невиправданості такої диференціації та що обмеження у граничному віці і строків перебуванні на посаді керівника ВНЗ є дискримінаційними. Інша частина адвокатів схилилася до позиції щодо виправданості диференціації статусу науково-педагогічного складу та керівників ВНЗ, оскільки вони є носіями відмінного обсягу функцій прав і обов’язків у сфері вищої освіти, що є підставою для запровадження таких обмежень.

Тренер Михайло Савчин наголосив на складності справи, яку мав вирішувати КСУ, оскільки запроваджувані заходи були недостатньо обґрунтовані у зв’язку з неналежним рівнем юридичної техніки зазначеного закону, що і стало підставою для визнання таких заходів і обмежень неконституційними. Гарячі дискусії викликала й проблема забезпечення права на розвиток індивіда ромської народності на прикладі справи проти Чехії, в якій були засновані спеціальні школи для дітей-ромів, що ЄСПЛ визнав як порушення Конвенції.

Тренінг на тему «Принцип недискримінації і соціальні права», що провів теж Михайло Савчин, стосувався позитивних обов’язків держави, які лежать в основі позитивних дій держави, іншими словами – власне позитивної дискримінації, спрямованої на захист прав слабших у правовідносинах. Наприклад, працівників перед роботодавцями, споживачів, які купують товари відповідно до типових договорів, за якими у покупця свобода вибору умов договору по суті обмежена власне типовими умовами, які визначає продавець, виходячи із кон’юнктури на ринку тощо.

Учасники тренінгу проаналізували «дзеркальні» прояви недискримінації, які полягають в тому, що рівне ставлення до суб’єктів права може спричинити негативні наслідки щодо певних категорій осіб, які в силу певних специфічних обставин є вразливими щодо інших. Тому щодо вразливих осіб держава має позитивні обов’язки забезпечувати їх захист, унаслідок чого запроваджуються певні заходи, спрямовані на вирівнювання положення, зокрема, у формі соціального захисту, забезпечення балансу інтересів у правовідносинах, в яких одна зі сторін наперед займає слабше й вразливіше положення.

Тренер наголосив на тому, що позитивна дискримінація виникає на підставі конвенційних положень, а також приписів Конституції і законів України, які викликають обґрунтовані підстави та очікування для пенсійного забезпечення, соціального захисту осіб. Доповідач наголосив на коректному посиланні на рішення ЄСПЛ адвокатами у своїй практиці, оскільки спостерігається негативна тенденція висмикування окремих їх положень, які суперечать суті постановленого рішення.

Окрему увагу було приділено природі захисту права на мирне володіння власністю, яке ЄСПЛ, згідно з автономним тлумаченням, поширює також і на права, що стосуються пенсійного забезпечення, соціальних виплат, повернення заборгованостей із заробітної плати та інших соціальних гарантій.

У цьому аспекті було проаналізовано структуру власності, зокрема правомочності власника, гарантій власника майна від протиправного його вилучення державою та заходів, що випливають із податкових зобов’язань, штрафів відповідно до законів та міжнародних зобов’язань. Відмічено було тенденцію до розширення кола правомочностей власника, які підпадають під захист згідно з рішеннями ЄСПЛ.

На закінчення заходу було презентовано програму самопідготовки адвокатів HELP. Організатори заходу проанонсували також низку заходів, присвячених забороні дискримінації у практиці ЄСПЛ за сприянням Офісу Ради Європи в Україні, а також захисту прав учасників земельних і аграрних правовідносин у рамках підвищення кваліфікації адвокатів Закарпатської області на базі Центру правотворчості УжНУ.

Представники Офісу Ради Європи в Україні, Ради адвокатів в Закарпатській області та Центру правотворчості УжНУ висловили подяку ректорові УжНУ професору Володимиру Смоланці та деканові факультету європейського права та правознавства професору Ярославу Лазару за максимальне сприяння у проведенні заходу.

_x_PS1 Днями в конференц-залі факультету європейського права та правознавства Ужгородського національного університету у рамках спільного проекту між Європейським Союзом та Радою Європи «Посилення спроможностей адвокатів та правозахисників щодо реалізації на національному рівні положень Європейської конвенції з прав людини та Європейської соціальної хартії (переглянутої)» відбувся тренінг-семінар для адвокатів Закарпатської області на тему «Заборона дискримінації у практиці Європейського суду з прав людини»._x_PS2 http://mediacenter.uz.ua/live/2014/07/94savchun/umat.jpg_x_PS3 _x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Галина Риган, Михайло Савчин_x_PS11 для Медіацентру УжНУ_x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Галина Риган, Михайло Савчин

для Медіацентру УжНУ