Вівторок, 25.02.20, 15:48 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Позиція

Студенти різних вишів України та світу закликають нас не здаватися й бути єдиними!

У кожного з нас, як умикає телевізор, гортає матеріали різних інтернет-видань, читає газети чи просто говорить із друзями, – стискається серце за свою країну. Революція, перша частина якої минула, а апогей десь тільки попереду, нас уже втомила. Тому нині найголовніше – триматися разом і не давати ворогу сіяти поміж нас розбрат. Студенти різних вишів нашої країни, і не тільки в цій публікації, звертаються до нашої молоді просять одного – не здаватися й бути єдиними.

Поліна Авраменко

В

сегда удивляло, почему огромное количество иностранцев до сих пор не различают Украину и Россию и не осознают, что это две совершенно разные страны. Разумеется, исторически нас связывает очень многое, и вследствие этого процентов 80 украинских семей соединило в себе как русскую так и украинскую кровь, культуру, мораль, язык... Этого мы отрицать никак не можем. Как грустно бы это не звучало, но начало 2014-го изменило в этом плане очень многое. Теперь могу с уверенностью сказать вам, что в мире знают, кто мы, УКРАИНЦЫ, и на что способен именно НАШ сильный и волевой УКРАИНСКИЙ народ! Всю жизнь разговариваю на русском языке и в тоже время горжусь, что я украинка, и искренне переживаю за судьбу своей страны и жизнь ее граждан. Хочется сказать одно: не важно на каком языке ты готов бороться за будущее родной страны – важно само понимание, что страна – твоя, а ты ее частичка и ее двигатель! – Поліна Авраменко, студентка Budapesti Gazdasági Főiskola (Будапештська бізнес-школа).
Вікторія Колбасинська

З

воротного шляху нема. Кожна година, хвилина, ба навіть секунда вирішує долю країни. Звичайно, простіше мати «хату скраю», вірити, що все відбувається не з тобою, й залишатися осторонь політичних подій в Україні. Особисто мені буде соромно дивитися в очі своїм дітям, які запитають, що я зробила для того, аби Крим не називався закордоном, а Дніпро не ділило два береги єдиного народу. Ти маєш голос, який багато чого вирішує, тож не мовчи!!! – Вікторія Колбасинська, студентка ЛНУ ім. Івана Франка.
Дмитро Фесенко

Є

різні думки щодо ситуації в нашій державі. З погляду студента-історика можу сказати, що всі події, які нині відбуваються, були заздалегідь спланованими і продуманими. Мені боляче дивитися на те, що відбувається. Звертаюся до своїх колег з Ужгородського національного університету. Ми всі розумні, освічені й усебічно розвинені люди. Майбутнє нашої держави – в руках молоді. Покоління, яке народжене в незалежній Україні, зможе змінити ситуацію на краще. Я щиро вірю в це. Дай нам, Боже, в майбутньому взяти владу в країні у свої руки. Чесні й патріотично налаштовані молоді люди зможуть підняти нашу неньку з колін. Я закликаю вас до єдності й вірності своїй державі. Тримайтеся, колеги. Слава Україні! – Дмитро Фесенко, студент Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
Сергій Головчак

К

олись, читаючи книжки з історії, я часто думав над тим, як добре було б стати свідком якихось визначних історичних подій. Життя надало такий шанс. А тепер не знаю, чи радіти, чи ні. Проте твердо переконаний, що від таких молодих хлопців і дівчат, як ми з вами, Україна чекає колосальної підтримки. Ми не маємо права її підвести. Щиро закликаю всіх студентів просто бути справжніми синами й доньками своєї неньки України, а не зрадниками чи невдячними дітьми. Ми тільки маємо зрозуміти, що досить обрати активну громадянську позицію, не піддаватися на провокації й самовіддано боротися за щасливе українське майбутнє, – Сергій Головчак, студент Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого.
Юлія Воротняк

М

и всі розуміємо, який нині складний час для нашої країни. Здавалося б, що пережили багато і світла смуга вже б мала настати, але ми ще тільки на півшляху до успіху. А він, я переконана, обов’язково настане. Нам, як ніколи, слід об’єднатися, щоб довести собі і світові, що ми єдині і сильні.

Тепер зовсім не час сіяти паніку чи скаржитися на підвищення цін: ми ж розуміємо, що вирішується доля нашої держави. Кожен її громадянин, як і ви, хоче жити в міцній і незалежній, справедливій і розвинутій країні, здобувати якісну освіту, мати високооплачувану роботу й почуватися вільною людиною на рідній землі. Тож гуртуймося й не будьмо байдужими, – Юлія Воротняк, студентка Львівської національної академії мистецтв.

Світлана Лапига




Позиція | 13.05.14 | Додав Lucky | 786 | 5.0/1

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики