Студенти Інституту іноземної філології повернулися з шеститижневої педагогічної практики, що тривала впродовж вересня-жовтня, й поділилися з журналістами Медіацентру враженнями від її проходження.

Розповідають Юлія Ємченко, Кристина Вишневська та Юлія Бортник:

– Замислюватися про важливість і ступінь складності обраної професії починаєш, як правило, тоді, коли переходиш від теорії до практики. Нам, студентам 5-го курсу англійського відділення, випала чудова нагода дізнатися про переваги й недоліки професії педагога, а також спробувати реалізувати себе в цій ролі, зрозуміти, чи це саме та діяльність, якою хочемо займатися в майбутньому.

На четвертому курсі ми мали пасивну практику, яка тривала місяць. За той час ознайомилися з роботою вчителя й азами викладання в школі. На п’ятому курсі Інститут іноземної філології надає можливість студентам спробувати себе в ролі вчителів.

Всі студенти-магістранти мали право вибору: залишитися на практику в університеті при кафедрі чи обрати будь-яку школу. Протягом шести тижнів практики, за планом, ми повинні були відвідати 25 уроків, самі провести 15, з них 5 залікових, які мали оцінити викладачі.

Працювали з дітьми різного віку – від початкових класів до випускників. Упевнено можна сказати, що до кожного класу потрібен особливий підхід і різні методи викладання, бо рівень сприймання учнів суттєво відрізняється від класу до класу.

Чесно визнаємо, що, навчаючись у школі, більшість із нас недооцінювала роботу вчителя, проте вже після першого власного уроку зрозуміли, як глибоко помилялися. Професія педагога потребує ретельної підготовки до кожного уроку, міцної витримки, море терпіння, а головне – любові до дітей. Учитель повинен повністю віддаватися своїй роботі і любити її, оскільки працює з дітьми і водночас є їхнім наставником, радником, вихователем.

Тепер розуміємо, яка величезна відповідальність лягає на плечі педагогів, адже саме вони закладають фундамент знань і моральних якостей молодого покоління. А чи кожен готовий узяти на себе таку відповідальність?

Важливо назвати і труднощі, з якими стикається чи не кожен молодий педагог на початку своєї діяльності. Першою проблемою стала невелика різниця у віці з учнями старших класів. З одного боку, нам було легко знайти з ними спільну мову, адже не так давно були на їхньому місці, з іншого – нас сприймали не настільки серйозно, як цього хотілося.

Важко було підтримувати дисципліну, особливо в класах з учнями перехідного віку (6–8 кл.). Таких дітей важче зацікавити й мотивувати до активної роботи на уроці.

Чимало підлітків захоплюються музикою, спортом і переглядом фільмів. Оскільки наші смаки багато в чому збігалися, то намагалися цим скористатися задля організації ефективній співпраці. Використовуючи сучасну техніку, ми зуміли пробудити інтерес учнів до виконання різноманітних завдань. Наприклад, слухаючи популярні пісні та переглядаючи цікаві відеоролики, школярі розвивали навички сприйняття англійської мови на слух, а розмовні навички вдосконалювали, обговорюючи актуальні теми, які їх найбільше цікавили.

Більше зусиль довелося докласти під час роботи з учнями молодших класів. Оскільки діти в цьому віці дуже активні, важливою складовою наших уроків були цікаві ігри й інтерактивні завдання. До кожного уроку ми підходили креативно й докладали максимальних зусиль, аби провести його якнайкраще.

Ці шість тижнів стали для нас безцінним досвідом. Ми вдячні нашим викладачам за настанови й добрі поради, об’єктивну оцінку залікових уроків, а також за допомогу в роботі над помилками. Висловлюємо щиру подяку кафедрі англійської філології Інституту іноземної філології за можливість такого досвіду.