Йдеться про поняття «Університету, дружнього до сім’ї». Саме таку назву має дводенний тренінг, який провели в УжНУ у рамках проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у ВНЗ».

На прикладі власного досвіду ужнівців навчали фахівці з Сумського державного університету, які вже близько 4 років допомагають молодим мамам навчатися й одночасно виховувати дітей, а також сприяють працівникам і студентам свого вишу безплатними консультаціями з приводу найрізноманітніших питань.

Тренінги мають намір провести в усіх регіонах. Наразі побували у Запоріжжі, Дніпропетровську, Миколаєві, Херсоні, Київській області. Ужгород теж демонструє зацікавлення, рівень прийому тут високий, зауважують організаторки. Ректорат лояльний до ідеї, тому є сподівання, що її реалізують.

Координатор проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у ВНЗ» Юлія Савельєва каже, що в СумДУ колись починали з кімнати, де могла перебувати дитина, доки батьки навчаються, а далі тільки нарощували потужності: психологічну, соціальну, юридичну, педагогічну підтримку може дістати всяк охочий. Нині в кімнаті щодня перебувають у середньому двоє-троє дітей. Бувають дні, коли десятеро й більше.

Суть тренінгу також у тому, аби студентське самоврядування перейнялося ідеєю. Тому другого робочого дня працювали тільки зі студентами.

Випускниця УжНУ Андріана Костенко, ґендерна експертка в проекті «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у ВНЗ«, хоче, аби закарпатський виш перейняв корисну ідею.

«Це не просто кімната з догляду за дітьми, а цілий комплекс послуг, що їх надають людям, які працюють чи навчаються у виші. Ми спілкуємося з молоддю, яка готується до подружнього життя. Завдяки тренінгам, різним заняттям, психологічним консультаціям, ґендерному орієнтуванню (методика, яку запозичили в УжНУ), вчимо молодь вибудовувати стосунки на рівних партнерських умовах, прагнемо поширити ідею відповідального батьківства. Ця ідея насамперед стосується того, що слід планувати народження дитини і відповідально підходити до її виховання.

У суспільстві склався стереотип, що виховання покладено саме на жінку. Ми стверджуємо, що дитина потребує батьківської опіки і любові, тому обов’язки потрібно розподіляти. За статистикою, чоловіки, які частіше проявляють позитивні емоції до дитини, дружини, довше живуть. Натомість сьогодні средньостатистичний батько проводить зі своєю дитиною 4 хвилини на день. Тому працюємо з молоддю, аби вона вибудовувала правильні стосунки.

У кожному університеті є юридична клініка, медпункт, самоврядування, які теж можуть допомагати безплатними консультаціями. Тому проект орієнтується на всіх працівників і студентів вишу», – розповідає Андріана Костенко, яка на власному досвіді переконалася у важливості проекту. Вступила до аспірантури вже вагітною, жодного дня не була у відпустці на догляд за дитиною. Змогла поєднати і навчання, і роботу, і свою сімейну кар’єру.

Директорка Закарпатського обласного центру ґендерної освіти при УжНУ Мар’яна Колодій вірить у запровадження проекту «Університету, дружнього для сім’ї»: «Ця ідея зародилася саме в УжНУ. Як організатор форуму 2007 року, коли якраз і виникла така думка, щиро вірю у реалізацію сьогодні. Через різні обставини нам не вдавалося втілити цю ідею, і це, напевно, нормально: я не прихильниця революційних насаджень – до всього треба дозріти. Мені здається, що за результатами першого тренінгового дня можна сказати: такі ідеї на часі. Думаю, сьогодні формується група зацікавлених осіб – тих, хто хоче працювати в такому проекті. Важливо, що є добра воля керівництва, яке позитивно ставиться до ідеї. Мукачівський державний університет, Карпатський університет імені Авґустина Волошина теж направили до нас свої делегації. Можливо, не всі уявляють, як реалізувати цей проект, то для цього й організовують тренінги».

«Університет, дружній до сім’ї» відкриває додаткові можливості для сімейних студентів, викладачів, а також для самореалізації особистості. Активній людині не потрібно буде обирати між сім’єю і навчанням – це можуть бути поєднувані речі. Й університет при цьому бере на себе не якусь незвичну функцію – він стає ближчим до потреб тих, хто навчається і працює, зауважує Мар’яна Колодій.

За кордоном така діяльність вишу впливає на рейтинг університету: це визначає, наскільки ВНЗ є соціально відповідальним. До того ж ідея соціального вишу – додаткова можливість привабити студента не тільки якістю диплома, а й нагодою створити сім’ю. Адже здобуття освіти – не тільки 5 років навчання, а й 5 років повноцінного життя.

Наталія Каралкіна