Вівторок, 28.01.20, 08:23 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Актуально

Про виклики і перспективи крайової друкованої журналістики в УжНУ дискутували медійники

Другий рік поспіль медійники Закарпаття з ініціативи Медіацентру УжНУ збираються у виші напередодні Дня журналіста. Минулого року після такого заходу за підтримки керівництва університету було встановлено горельєф публіцисту Михайлові Бабидоричу. Цього разу, 3 червня, за круглим столом обговорювали виклики і перспективи регіональних медіа. Серед тем виступів – виживання місцевих видань, перспективи реформування комунальних ЗМІ, демократичні процеси у журналістиці, а також джинса як вид корупції у мас-медіа.

Модератори

До обговорення долучилися науковці УжНУ, зокрема, кафедр журналістики та історії України, керівники обласних газет, власні кореспонденти всеукраїнських видань, представник Інституту масової інформації, журналісти, студенти відділення журналістики.

Модерували засідання директор Медіацентру УжНУ Галина Шумицька, а також головний редактор газети «Вісті Ужгородщини», викладач кафедри журналістики Віктор Дрогальчук.

Круглий стіл відкривали голова облради Володимир Чубірко, проректор УжНУ Мирослава Лендьел, начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА Володимир Піпаш. До вітальних слів долучилися т. в. о. ректора Олександр Рогач, проректор Володимир Фекета.

Під час відкриття засідання

Мирослава Лендьел зізналася, що журналістика була її шкільною мрією. Але тоді найближчим вишем, де готували мас-медійників, був Львів . «Те, що нині УжНУ має свій підрозділ, де готують журналістів, повинно стати об’єднавчим чинником для регіонального медіапростору. Це дуже важливо для університету. Хочу подякувати Медіацентру за хорошу традицію збирати в університеті журналістів – представників четвертої   влади», – зауважила проректор і запропонувала створити при УжНУ Медіаклуб. Оскільки виш є незалежною, вільною від впливу політичних сил структурою, то може стати тим майданчиком, який би об'єднував працівників ЗМІ для обговорення проблем і пошуку перспектив.

Привітав учасників і голова Закарпатської облради Володимир Чубірко. Очільник подякував журналістам за те, що вони роблять для становлення громадянського суспільства. «Ви підтримували народ, європейські прагнення закарпатців, ви не опустили рук, коли почалася війна. Дякую за те, що вкладаєте своє бачення, натхнення у роботу», – відзначив Володимир Чубірко. 

Газета   не тільки друкована, а й на планшеті, смартфоні та інших ґаджетах

Юрій Бідзіля

Сучасну газету потрібно подавати і на ґаджети, вважає очільник кафедри журналістики УжНУ Юрій Бідзіля. Сьогодні повинні змінюватися методи подачі інформації. Теоретики і практики повинні шукати консенсус, а Європа – це і є консенсус. Закарпаття – один із   регіонів у теперішній Україні, де вперше з’явилася друкована періодика. Питання тривалий час було дискусійним, але не варто робити якісь застереження стосовно того, що в нас перша газета, до речі, була угорськомовною. Сьогодні інформаційний простір Закарпаття, як і України, є політично сегментованим, – вважає науковець. Буває, аж занадто заангажованим.

Юрій Бідзіля  також висловив пропозицію заснувати на Закарпатті премію національних меншин, із якими слід рахуватися. А газеті «Kárpáti Igaz Szó» запропонував робити й українськомовний дайджест.

Елемір Кевсегі

Головний редактор газети «Kárpáti Igaz Szó» Елемір Кевсегі зауважив, що в Карпатському басейні лише Україна не надає достатньої підтримки нацменшинам, їхнім школам, мас-медіа тощо. В Угорщині, до прикладу, є українське самоврядування, яке за державні кошти придбало окремий будинок, видає українськомовний журнал «Громада». Такий підхід   і в Румунії, Словаччині тощо. На його думку, це логічно, адже нацменшини мають чітко окреслене коло читачів. Натомість в Україні за часи незалежності угорськомовне видання не отримало жодної копійки з державного бюджету, зауважив Елемір Кевсегі. Утім дають собі раду: сьогодні «Kárpáti Igaz Szó» – єдина на Закарпатті газета, яка виходить три рази на тиждень.

Кризи особистості в регіональній журналістиці немає

Сергій Федака

Виступ професора УжНУ, журналіста, письменника Сергія Федаки стосувався кризи медіа і кризи особистостей в журналістиці Закарпаття. «Кризи особистості в медіа, по правді, не бачу. Близько 20 випускників щороку дає відділення журналістики. Дуже по-різному складаються їхні долі, не всі працюють за фахом, але це природно. Зрозуміло, що журналіст формується не стільки на університетській лаві, скільки поза університетом. Формується до і після навчання.

Щодо кризи медіа, то вона є, але її не можна вважати чимось унікальним: немає коштів, проблема з читачем тощо. Ця криза триває 170 років і триватиме ще десятиліття. До цього треба ставитися по-філософськи, як ставляться лікарі до хвороб, які є невиліковними, але які можна звести в стан ремісії», – вважає Сергій Федака.

Виступає Анастасія Бачинська

Тему кризи, услід за науковцем, продовжила медіаюрист Анастасія Бачинська. Криза в державі і стан медіа відображає стан у суспільстві загалом. Наявні законопроекти про роздержавлення ЗМІ не містять конкретних змін. Комунальні ж медіа можна реформувати й базі чинного нині законодавства. Головне – політична воля місцевої влади. Справжня проблема, на думку пані Анастасії, в тому, що старі кадри ще не пішли, оновлення не відбулося. Без цього очікувати реалізації реформ марно. На прикладі газети «Ужгород» Анастасія Бачинська продемонструвала небажання влади видавати газету, хоча кошти на неї є і громада, певно, потребує часопису.

Газету потрібно наповнювати таким контентом, щоб її читали. Сьогодні не всі видання задовольняють запити суспільства, вважає Анастасія Бачинська. Тому порадила редакторам робити інтернет-дублі, комерціалізуватися, вчитися продавати інформаційний продукт, який не є власне журналістським, шукати інвесторів та  гранти. Сьогодні можна мати кілька джерел фінансування.

Віктор Дрогальчук

Головний редактор газети «Вісті Ужгородщини», викладач кафедри журналістики Віктор Дрогальчук, що долучився до дискусії, не з розповідей знає про проблеми медіа Закарпаття. Тривалий час очолюючи профільне управління облдержадміністрації, він добре вивчив головні больові точки друкованих ЗМІ краю і про потребу реформування говорив давно. Зокрема, саме за його безпосередньої участі колись була розроблена, а відтак і схвалена сесією облради Концепція реформування комунальних друкованих ЗМІ.

Виступає Петро Поліха

«Хочу розвінчати один із міфів, що побутує досі в нашому середовищі, – мовляв, комунальні газети не хочуть роздержавлюватися, бо втратять бюджетне фінансування. Щонайменше 3/4 фінансових потреб редакції районної газети, яку нині очолюю, забезпечуємо самотужки. Інакше б просто не вижили», – резюмував Віктор Кузьмич.

Заступник головного редактора газети «Новини Закарпаття» Петро Поліха зізнався, що їхній читач що далі більше відходить, молоде ж покоління цікавиться новинкою слабо. А те, що комунальні ЗМІ проти роздержавлення, – це міф, бо держава не скільки дає гроші цим медіа, скільки забирає податками.

Довіру до газети створюють авторські матеріали

Ярослав Гулан

Представник Інституту масової інформації Ярослав Гулан, який перідично моніторить ЗМІ, адресував свій виступ передусім молодим журналістам. Медійник порушив питання джинси, зауважив, що її вистачає в закарпатських виданнях. Однак є вже й позитивні процеси – читачі потроху навчилися розрізняти джинсу та якісну журналістику. 

Петро Гойс

Головний редактор, мабуть, найбільш успішної на Закарпатті газети «РІО» Петро Гойс розповів, що на зорі її виходу була умова: зробити видання самоокупним. Так і сталося. «19,5 років газета «РІО» не фінансується її засновником. З початку діяльності ми взялися підписувати угоди з рекламними агенціями. Навіть у найважчі часи, коли місцеві підприємства відмовлялися розміщувати рекламу, нас рятували договори з столичними рекламними агенціями. Були й золоті часи – коли було багато реклами і ми непогано заробляли.

Сьогодні настала страшна криза. Видавець підняв ціну на папір, фарбу. Відповідно ми змушені   скоротити обсяг газети. Частково відмовилися від кольору. Онлайнова версія збиткова – нема монетизації сайту. Сьогодні газета годує весь колектив – і тих, що працюють над веб-ресурсом. Реклама пішла з газет, але не прийшла в онлайн. Щоб не скорочувати колектив, довелося зменшити обсяг роботи», – каже Петро Гойс. Він переконаний, що довіру до газети створюють авторські матеріали, тому важливо дотримуватися балансу в розміщенні політичної реклами і авторських текстів.

Під час засідання

Головний редактор газети «Фест» Василь Ільницький вважає, що журналісти передусім мають високопрофесійно виконувати свою справу: «Журналістика повинна спонукати до думки. ЗМІ треба читати, а не підтримувати. З газетою слід спілкуватися щодня».

Власкор парламентського видання «Голос України» Василь Нитка зауважив, що викликів багато, а перспектива сумна. Журналістика настільки цікава, наскільки й відповідальна. ЗМІ стають четвертою владою хіба що у передвиборчий період, вважає він. Переконаний, що в області має бути щоденна газета. Щодо підготовки журналістів, практика має поєднуватися з навчанням – це першорядне.

Ольга Фіцай

Тячівська газета «Дружба», яку редагує присутня на круглому столі Ольга Фіцай, взяла курс на молоді кадри. Редактор зізналася, що нині і їм непросто – криза вдарила і по одній із найстаріших районок. Довелося, приміром, відмовитися від кольорового друку. Дорогувато... Газета теж періодично потрапляла в різні перипетії. Міняється влада – міняється розуміння ролі газети. Дехто воліє її бачити такою собі служницею. У майбутнє Ольга Юріївна, на відміну від декого з присутніх, дивиться оптимістично. Її не лякають ні адміністративна реформа, ні можлива приватизація медіа. Каже, якщо молодий журналіст, доїжджаючи на роботу в райцентр із віддаленого села, щодня витрачає 60 гривень, то вважайте, що він працює не заради високих гонорарів. А отже, у друкованих ЗМІ, переконана Ольга Фіцай, перспектива є.

Насамкінець організатори круглого столу висловили бажання зустрічатися бодай у такому колі частіше. Бо такі заходи корисні і для науковців, і для журналістів-практиків. Ну і, звісно, для студентів.



Наталія Каралкіна

Фото і відео Роберта Паппа




Актуально | 03.06.15 | Додав Путрашик | 947 | 5.0/6
Теги: регіональні медіа, Медіацентр УжНУ

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Червень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]