П`ятниця, 06.12.19, 04:47 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Традиції

Піввікові традиції хорового співу УжНУ: університетському «Бояну» – 50!

Нині народна чоловіча хорова капела «Боян» – справжня легенда УжНУ. Існування такого колективу, без сумніву, додає класичності будь-якому університету. Піввікова історія гурту об’єднала чимало відомих професорів, а також співаків, які розпочинали тут свою діяльність чи й досі співпрацюють з об’єднанням цих поважних закарпатських хористів. Адже погодьтеся, що «Боян» – найінтелектуальніший творчий колектив краю, у його складі – еліта найбільшого вишу області.

За півстоліття хорової капели налічують понад 500 її виступів. У складі «Бояну» співало 26 докторів наук, професорів та 82 кандидати наук, доценти. Колись у колективі було 80 хористів, сьогодні  – 38, з них 7 докторів і 14 кандидатів наук.  

Баритон самодіяльної народної чоловічої хорової капели «Боян», доктор історичних наук, професор кафедри історії України Володимир Задорожний фіксує у своєму щоденнику всі важливі дати з життя капели. Володимир Євгенович пригадує і перший концерт «Бояну». Тоді хористи були не такими досвідченими, але трималися мужньо. Збереглося й фото учасників тих часів з їхнім першим диригентом – Іваном Маркушем (на жаль, через низьку якість не можемо опублікувати. – Авт.). Далекого 1964 року чоловічий хор складався зі співробітників і викладачів фізико-математичного факультету, згодом об’єднав і представників інших структурних підрозділів.

Володимир Задорожний

 «У ті роки була своєрідна хвиля хорового співу, хвиля танцю. Пік популярності нашої капели припадає на 70-80-і. Де ми тільки не були! Фотографія, зроблена на 25-річчя капели, – з актового залу старовинного університету Тарту, що в Естонії. Там був дуже добре розвинутий хоровий спів, традиції зберігають і донині. У нас із ними були обмінні гастролі. Я був вражений їхньою бібліотекою і знайшов там автореферат нашого земляка Івана Орлая, який раніше виїхав із Закарпаття у пошуках кращої долі, – пригадує Володимир Задорожний. – Бажання опинитися в цьому хорі виникло ще в студентські роки. А взагалі – співав я з 4 класу. Потім була старша школа, коледж, армія, а в університеті співав у студентському хорі під керівництвом Івана Собка. Історичний факультет, на якому я навчався на той час, мав так звану агіткультбригаду, тобто троїсті музики. Сьогодні відродити щось подібне, гадаю, важко, бо кожен усамітнюється зі своїми навушниками у вухах, але спробувати можна. Однак цього року на Різдво історичний факультет відновив факультетський вечір, під час якого викладачі співали зі студентами».

Сьогодні художнім керівником університетської хорової капели є викладач Ужгородського музичного училища ім. Д. Задора Василь Гайдук, а концертмейстером – Віктор Теличко. Обоє – члени Національної спілки композиторів України, заслужені діячі мистецтв. «З десяток керівників хору знав на своєму шляху. У Гайдукові мені подобається його чіткість диригування. Я називаю його маестро, так і записую у своєму «літописі», – зауважує Володимир Задорожний.

В основі репертуару капели – українська та світова класика, хорові твори сучасних авторів та народні пісні в їх обробці, пісенна творчість сусідніх із Закарпаттям народів та пісні прибалтійських країн.

Микола Лошак

«Боян» підтримують усі ректори УжНУ, сьогодні далеко не кожен виш може похвалитися таким чоловічим хором. Колись серед солістів були й жінки – з капелою співали Оксана Ільницька, Марія Зубанич. Нині в колективі є й кілька студентів, хоча хористи наполягають на дорослих голосах. «У викладацькому хорі повинні працювати викладачі, співробітники вишу. Для студентів має бути окремий хор або ж вони мають звучати як виняток, і це в тому випадку, якщо дуже обдаровані. Сьогодні з нами співає четверо студентів. Ми розуміємо, що перебуваємо вже «на виході», а молодь з-поміж викладачів не прибуває», – розповідає баритон «Бояну», старший викладач кафедри кібернетики і прикладної математики, працівник навчального відділу УжНУ Микола Лошак.

«Хорова капела виховує кожного з нас. Я співаю в ній з 1966 року, репетицій майже не пропускаю. Моє хобі – пісня. Після репетицій іду на тренування з волейболу. Кілька разів мене запрошували   в церковний хор, але я відмовляюся, бо в церкві люблю співати сам. Знаю з дитинства літургію Бортнянського напам’ять. У нашому селі була дуже добре розвинута Просвіта. Мої батьки – хлібороби, які теж співали Бортнянського у церкві», – продовжує професор Володимир Задорожний.

Найактивніші в хоровій капелі медики. Колись на цьому факультеті був свій окремий хор, як і на фіз-маті.

 «Людина сама відчуває потребу у співі. Я займаюся тихим полюванням і там собі співаю. Якщо раніше був стимул поїхати за кордон із капелою чи інші привілеї, то сьогодні співаємо на ентузіазмі», – зазначає Микола Лошак.

Співає «Боян»

Із гастролями у «Бояну» скрутно. 2010-го востаннє їздили за кордон. Сьогодні хор традиційно відкриває загальноуніверситетський День першокурсника восени, зрідка гастролює Закарпаттям.

У щоденнику Володимира Задорожного за 2013 рік записані концерти капели у церкві в Ужгороді, з парафіянами села Дубриничів, у селі Копашневі на Хустщині, у торговельному коледжі. Після цього готувалися до 200-річчя Тараса Шевченка та 50-ліття капели. Хористи співають навіть «Гамалію» й «Огні горять», яких немає у репертуарі Закарпатського хору.

Учасники капели жартують, що в 50 років «Бояну» найбільше бракує молодості і якісних співаків. Тож запрошують на свої виступи, але ще більше просять про участь у народній чоловічій хоровій капелі «Боян», аби не згубити цей унікальний колектив і його піввікові традиції.

Сьогодні не пропустіть святковий концерт «Бояну» з нагоди 50-річчя, який відбудеться у Філармонії. Початок – о 17.00.

Наталія Каралкіна




Традиції | 25.04.14 | Додав VIP | 948 | 0.0/0
Теги: Хорова капела Боян

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики