Неділя, 05.12.21, 02:09 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Презентації

Доцент УжНУ впорядкував унікальне видання фольклориста Петра Лінтура

До роботи над виданням також долучилися доцент кафедри історії України Тетяна Росул, яка підготувала ноти до балад, і кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри журналістики Леся Поліха, яка написала історію художнього оформлення першої книги «Народні балади Закарпаття», виданої ще 1958 року.

 

«Перші «Народні балади Закарпаття» підготовлені до друку й видані Петром Лінтуром 1958 року, коли в російській підручниковій літературі баладу ще й не згадували. В українських підручниках того часу цей жанр уже трапляється – його опрацьовували Іван Франко, Володимир Гнатюк та ін. Взагалі, літературний жанр балади відомий у романтиків, – коментує доцент Іван Сенько. – Петро Лінтур, який вчився у Празькому університеті, був добре обізнаний з європейським фольклором і почав вивчати народну творчість у період, коли його критикували за дослідження спадщини закарпатських будителів, які були священиками. Він описує Закарпаття як центр, де перетинаються три слов’янські культури – східнослов’янська, західнослов’янська й південнослов’янська. Тому й узявся за системне вивчення балад Закарпаття».

 

Тож «Народні балади Закарпаття» побачили світ у видавництві «Карпати» 1958-го та 2013-го. Петро Лінтур був незадоволений першою книгою через втручання у текст: у радянський час не можна було вживати діалектизмів, мовляв, вони калічать літературну мову.

Збірник 1958 року рецензував Микола Мушинка, тоді ще маловідомий науковець. Похваливши книгу, він зробив суттєве зауваження: як це у ХХ столітті давати пісню без нот? Для пісні потрібні слово і мелодія. Але Петро Лінтур не знав музичної грамоти, пояснює Іван Сенько. Саме тому у рік святкування 100-річчя відомого фольклориста постало питання перевидати збірник балад, урахувавши критичні зауваження Миколи Мушинки.

Іван Сенько

«Я – учень Петра Васильовича. Він вивчав баладу, я – історичні пісні слов’янських народів. Таким чином, данина поваги до свого вчителя і була спонукою до видання. Обіцянку свою я виконав. І коли святкували 100-річчя, я вже впорядкував збірник «Три золоті слова». Свого часу Лінтур розшукав близько 80 казкарів, записав їхній репертуар, а казки трьох із них видав окремими книжками. Також я зробив про нього автобіографічний нарис, з його дружиною підготував збірник казок Закарпаття, видав збірник наукових статей, бібліографічний покажчик і збірник до 100-річчя. Таким чином, тільки балади не були перевидані», – розповідає упорядник книги.

Під такою ж назвою – «Народні балади Закарпаття» – у 1966 році у Львові вийшла друком ще одна книжка Петра Лінтура. У текстах були збережені діалектизми, подані варіанти однієї й тієї ж балади. Львівське видання наукове, але воно не таке розкішне. До того ж не має нотного додатку. Тож усе краще, що було в цих двох книжках, Іван Сенько зібрав у третій, додавши до текстів і ноти. Тексти взяті з львівського видання і подані в книзі так, як вони співаються на Закарпатті.

Перше видання було зроблено унікально. Попри недоліки, видання ілюстрували два відомі художники – Антон Кашшай і Федір Манайло. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри журналістики УжНУ Леся Поліха написала історію художнього оформлення балад. У додатку «Еволюція почуттів у графічному оформленні балад Антоном Кашшаєм і Федором Манайлом» вона розглядає оформлення відомих на той час видань, зокрема закордонних. Закарпатці переймали такі традиції і створювали щось унікальне, тому сьогодні можна говорити про місцеві традиції художнього оформлення книг. У виданні 2013 року повністю збережені ілюстрації з першої книги.

 

«Під однією обкладинкою тут зібрані не лише тексти, а й ноти до пісень, тому що класична балада виконується у музичному супроводі. Балади записані Петром Лінтуром, а сучасні упорядник і музикознавці додали те, чого їм бракувало», – каже головний редактор видавництва «Карпати» Борис Кушнір.

Ноти до балад підготувала доцент кафедри історії України УжНУ Тетяна Росул. Вона дібрала мотиви, на які могли би ці балади виконуватися. У записах відомих музикознавців вказано такі мелодії, тож вони не є вигаданими.

Під час «Форуму видавців» редактор видавництва «Карпати» пообіцяв зробити окрему презентацію книги в Ужгороді. Планують запросити на неї музикантів, аби не тільки прочитати, а й почути народні балади Закарпаття.

_x_PS1 На «Форумі видавців у Львові» – найбільшому книжковому ярмарку України – презентували й книгу «Народні балади Закарпаття», упорядником якої є доцент кафедри російської літератури УжНУ Іван Сенько._x_PS2 http://mediacenter.uz.ua/live/2014/09/43senjko/umat.jpg_x_PS3 _x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Наталія Каралкіна_x_PS11 _x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19



Презентації | 17.09.14 | Додав Шумицька | 1038 | 5.0/1

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики