Днями вийшов 21 випуск серії «Між Карпатами і Татрами», засновником і укладачем якої є доцент кафедри словацької філології Тетяна Ліхтей. Робота над проектом триває з 2001 року. Щоразу випуск присвячений творчості відомої постаті – нинішня презентує лірику знаної української поетеси Надії Панчук у словацькому перекладі Юрая Андрічика.

---

Про «земне» і «поетичне» члена Національної спілки письменників України, лауреата літературної премії ім. Федора Потушняка знаходимо в передмові до видання. Вірші пані Надії – рідкісна консистенція символів і метафор, алюзій і асоціацій. Тільки добре підготовлений читач у текстах-фрагментах зуміє вловити натяки й недомовки. Лише інтелектуал зможе розкодувати те, що вже сказано, і те, про що промовчано. Її лірика давно впізнавана як у закарпатському, так і в загальноукраїнському контексті.

На думку Тетяни Василівни, вже з перших строф переклад приваблює точністю, гармонійним відтворенням змісту і форми першотвору. Юрай Андрічик дуже тонко, виважено послуговується свободою дій, на яку має право як перекладач поетичного тексту. Митець намагається достукатися до розуму сучасника, пригадати перипетії історії. Окремі твори сприймаються коли не як пророцтва, то принаймні як застереження.

Оригінал і переклад мають не тільки спільний історичний, а й духовний досвід. Рядки поетеси змушують замислитися:

Польоти в машині часу
найліпше витримує
правда.
Брехню
в невагомості
нудить.

***
 От і життя минуло –
між двома твоїми
«Добридень!»

***
Як не коротшає день –
ніч об ніч
все одно не спіткнеться.

 Хто стане героєм наступного випуску – наразі таємниця. Робота упорядників потребує особливої уваги. Тому бажаємо Тетяні Ліхтей наснаги і творчих звершень!