Вівторок, 28.01.20, 08:25 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Актуально

Конкурентне середовище і фінансування за результатами праці передбачає новий Закон «Про вищу освіту»
Під час зустрічі

30 квітня студенти і професорсько-викладацький склад УжНУ мали змогу поспілкуватися з головою Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради Лілією Гриневич. У рамках одноденного візиту на Закарпаття депутат парламенту відвідала найбільший виш області – Ужгородський національний університет. Модератором заходу був ректор УжНУ Володимир Смоланка. Протягом годинної зустрічі гостя відповідала на чимало запитань, які стосувалися проекту Закону «Про вищу освіту».

Незважаючи на нинішню непросту ситуацію в суспільстві, Лілія Гриневич переконана, що українці мають незаперечний шанс на зміни, зокрема у сфері вищої освіти. Вкрай важливо, аби відбулися президентські вибори: після цього повинні б статися системні зміни у житті країни. Без сумніву, має бути зруйнована олігархічна модель управління, яка діяла до цього.

Українська особливість – мати закони і їх не виконувати

Закон, що діє у сфері вищої освіти, має дуже багато недоліків. «Верховна Рада шість разів поспіль у різних скликаннях намагалася ухвалити новий Закон. Але вища освіта в Україні завжди була сферою політичних інтересів. І ті базові цінності, які цінуються  в Європі, – автономія вищого навчального закладу й академічна свобода викладача – цілком знівельовані через неймовірно централізовану систему управління вищою освітою», – вважає Лілія Гриневич. – Тепер маємо шанс це змінити. У першому читанні проголосували законопроект 1187-2. Допрацьовуємо його для другого читання».

Лілія Гриневич відповідає на питання

У законопроекті можна виділити кілька домінантних змін, що стосуються, зокрема, забезпечення реальної фінансової, кадрової та академічної автономії для університетів. «З іншого боку – збільшення їх відповідальності за результати навчання. Ми вперше в Україні запроваджуємо систему забезпечення зовнішньої оцінки якості вищої освіти, адже майже нічого не знаємо про наших випускників вищої школи», – розповідає голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради.

У законопроекті чимало уваги приділено поясненню того, як створити можливості для розвитку наукових досліджень у вищих навчальних закладах, зокрема – звільнити час викладача для наукових досліджень. Ідеться й про те, як самоврядування впливатиме на стан справ в університеті. Тож сьогодні до другого читання готують поправки й вносять пропозиції.

Наш викладач має найменшу оплату при найбільшому навантаженні

Керівництво УжНУ

Одне з перших питань до Лілії Гриневич під час зустрічі в УжНУ стосувалося оптимізації, запровадженої щодо українських вишів у чинному Законі «Про вищу освіту». Депутат передбачає податкові стимули у вищій освіті, коли окремі структури при вишах можуть самі розпоряджатися здобутими під час наукової діяльності коштами. Таким крокам передуватимуть і зміни до Податкового кодексу. «Наш український викладач найменш оплачуваний із найбільшим навантаженням. Сьогодні воно становить у середньому 780 годин. У Європі – 500–600 годин чи й менше. Ми хочемо внести в законопроект поправку щодо зменшення навантаження викладача до 600 годин. Є ще один нюанс: в Україні навчальний кредит становить 36 годин, а в Європі — 25-30 годин. Ми маємо зменшити педнавантаження викладача, вивільняючи йому час для інших видів діяльності, відповідно зменшуємо навантаження на студентів, отже, ці процеси корелюватимуться. Щоправда, перехідний період триватиме три роки», – вважає Лілія Гриневич. 

Викладач має бути частиною середнього класу – тоді він зможе інтелектуально збагачуватися і працювати на своїх студентів. Депутат зауважує, що фінансова частина функціонування вишів стосується бюджетних кодексів, які сьогодні найважче просувати у ВР.

Стосовно державного замовлення у вишах, то до цього часу воно формувалося елементарно-примітивно: «хороший» ректор – значна кількість бюджетних місць. Реально їх треба визначати, виходячи з потреб економіки і прогнозування того, що з нею буде через 5 років, а не тільки від того, що можуть підготувати університети. Сьогодні важливою проблемою залишається недосконала структура ринку праці.

Освіта не живе на острові – і в ній не станеться суттєвих змін, доки не зміниться українська економіка

Досить важко сьогодні вирішити питання кількості вишів в Україні. Найбільш корумпованою у «старому» Міністерстві освіти і науки України була ланка ліцензування й акредитації, констатує Лілія Гриневич. Вона переконана, що для вишів на всіх рівнях слід створити конкурентні умови і на всіх рівнях жорстко поставити фінансування у залежність від результатів їхньої праці. «У законопроекті пропонується, до прикладу, визнавати кращими ті виші, куди вступають випускники з найвищими результатами ЗНО. До того ж, ми повинні враховувати показники працевлаштування студентів, їх наукові результати», – вважає Лілія Гриневич.

Лілія Гриневич переконана також, що зростанню здорової конкуренції у сфері освіти сприятиме можливість обирати 25 % предметів навчального плану самим студентом: «До другого читання ми пропонуємо закласти нові механізми ротації керівних кадрів у вишах, зокрема дві каденції для ректора по 5 років, так само дві каденції для декана на 5 років і дві каденції для завідувача кафедри по 5 років».

Закон лише створює умови

На запитання щодо створення і фінансування клінік на базі університету Лілія Гриневич відповіла, що Закон може лише створювати умови. Університетам сьогодні нема сенсу розраховувати на гроші з бюджету, бо їх ніколи немає. У Законі  можуть закласти передумови й обґрунтування створення таких клінік, а виш індивідуально вирішуватиме, чи потрібні йому такі підрозділи.

Під час зустрічі порушили й питання вимог до наукових публікацій, цитувань для науковців-природничників і представників гуманітарної сфери при розподілі місць державного замовлення. Лілія Гриневич схвалює диференційований підхід залежно від галузі знань. 

До надання вишам усіляких статусів, у тому числі дослідницького, Лілія Гриневич ставиться негативно. Статуси модно роздавати під час передвиборчих агітацій: якщо є статус національного, тоді не національний який? Щодо дослідницьких вишів, прерогатива повинна поширюватися на всі університети. «Я вважаю, що у дослідницького університету прерогативою має бути організація наукових досліджень з пріоритетних напрямків науки в Україні», – коментує Лілія Гриневич.

У новому Законі українцям пропонують нові освітні ступені за градацією: молодший бакалавр, бакалавр і магістр, а також доктор філософії і доктор наук. Девальвація вищої освіти виявляється і в тому, що молодший спеціаліст віднесений до вищої освіти, тоді як має бути віднесений до професійної освіти, натомість можна встановити статус молодшого бакалавра.

Щодо змін до умов ліцензування й акредитації, то Закон передбачає, що університет може мати й неакредитовану спеціальність, якщо він проліцензований у цій галузі і може заробляти на цьому гроші.

Голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради передбачає, що зміни, передбачені у новому Законі, будуть сприйняті неоднозначно. «Я погоджуюся з тим, що одразу після ухвалення Закону нам треба буде інтенсивно працювати за окремими групами та підзаконними актами. Готуються коментарі до Закону», – повідомила Лілія Гриневич.

Депутат парламенту переконана: проект Закону у другому читанні буде ухвалено скоро. Після цього вже в червні прогнозує виведення документа у залу Верховної Ради. Озвучені ідеї під час зустрічі з колективом УжНУ Лілія Гриневич пообіцяла зафіксувати, а найбільш актуальні додати до проекту Закону «Про вищу освіту».



Наталія Каралкіна

Фото і відео Романа Сов’яка




Актуально | 30.04.14 | Додав Зизич | 1417 | 5.0/1
Теги: Закон Про вищу освіту, Комітет з питань науки та освіти ВР

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]