Понеділок, 18.11.19, 12:12 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Юрій Бідзіля: «Подумовую про те, щоб наступного разу участь у фестивалі «Мій рідний край» брали і студенти нашого відділення»
Юрій Бідзіля
Закінчився 15 міжнародний фестиваль теле- та радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край». Завідувач кафедри відділення журналістики УжНУ, професор Юрій Михайлович Бідзіля був запрошений туди як член журі. Ми вирішили поговорити з ним про особливості роботи суддівської команди, унікальність та специфіку цього заходу.

    • Юрію Михайловичу, ви вже вдруге оцінюєте конкурсні роботи. Що входило до ваших обов’язків?

– Передусім це перегляд фільмів. Були розроблені параметри оцінювання, які систематизували й упорядковували роботу журі. Є, припустімо, конкурсна робота. Ми намагалися зрозуміти, яку ідею втілював автор, що було фабулою, чи вдало розкрито проблематику. Зрозуміло, що техніку виконання також ураховували. Для прикладу, поширеною помилкою було неправильне чергування крупностей (середнього, крупного, детального планів), тобто відсутність чергувань.
  • А як оцінювали фільми, озвучені іноземною мовою?
– По-перше, було титрування. Багато фільмів титровані українською, словацькою, сербською. Але, крім того, добре працювали перекладачі: ми ставили паузу, а вони перекладали. Це було трохи складно, бо втрачався час і була ймовірність, що не зовсім правильно вловиш зміст роботи. Але ми дуже ретельно ставилися до цієї справи, адже розуміли, наскільки важлива об’єктивна оцінка всіх елементів стрічки.
  • На конкурс було подано 62 фільми. Як встигли подивитися стільки за два дні?
– Працювали понаднормово. Починали з самого ранку – закінчували пізно ввечері. Проте частина робіт пройшла попередній перегляд. Вони надійшли до нас перед початком фестивалю на електронну скриньку, і їх члени журі могли подивитися вдома. Надалі було б добре, якби конкурсні роботи проходили попередній відбір. На це є дві причини. Перша – це зменшить навантаження журі безпосередньо на фестивалі. Адже приїжджають великі майстри журналістської справи, з ними хоче спілкуватися преса, вони мають встигати давати майстер- класи, брати участь у конференціях, круглих столах. А на це часу залишається обмаль. Друга причина – не всі фільми підпадають під специфіку нашого фестивалю, що, своєю чергою, ускладнює загальне оцінювання. Попередній перегляд дозволив би уникнути такої проблеми.
  • Чи були фільми, які ви не додивилися?
– Ні, не було. Ми мусили переглянути всі фільми від початку до кінця, навіть найнудніші, хоча то теж справа смаку. Треба розуміти, що це міжнародний фестиваль і кожна країна має свою школу та особливості телевізійного знімання. Для прикладу програми угорців дуже динамічні, українські ж ще не відійшли від сентименталізму, та й у голосі дикторів часто чути риси радянської школи дикторів.
  • Яка Вам працювалося в інтернаціональному колективі, як доходили компромісу з тими, хто не володів спільною мовою для спілкування?
– Були роботи, над якими сварилися... Хоч не так сварилися як палко дискутували. Кричиш, потім усвідомлюєш, що опонент тебе не розуміє, і просиш перекласти для нього. Перекладачі ж робили це м’яко, вже не так емоційно, і ти поволі згасаєш. Наприклад, щодо першого, другого, третього місця в нас не було ніяких суперечок: одразу було зрозуміло – це гідні роботи.

Важче було знаходити компроміси в інших номінаціях: операторська майстерність, музичне оформлення, робота звукорежисера. До речі, цього року нікому не присудили першість у номінації за краще музичне оформлення.
  • Чи вдався цьогорічний фестиваль? Та що нового плануєте на наступний рік?
– Я ним повністю задоволений. Дуже добре попрацювало наше телебачення, адже на ньому й була вся організація. Координатори працювали злагоджено: кожен знав, куди йти, де кого знайти. А тому вдалося уникати збоїв у роботі. Єдине чого бракувало – інформаційної підтримки. У мене враження, що за кордоном про «Мій рідний край» знають більше, ніж у нас. Такий стан треба змінювати. Я також подумовую про те, щоб наступного разу участь у фестивалі брали й наші студенти. Для них це стимул і практика, можливість поспілкуватися з професіоналами й набратися досвіду. Більш ніж переконаний: студенти відділення журналістики УжНУ мають достатньо ідей та умінь для реалізації своїх проектів. І їхні роботи зможуть гідно конкурувати на фестивалі. _x_Polus1 _x_Polus2 _x_Polus3 _x_Polus4 _x_Polus5 _x_Polus6 _x_Polus7 _x_Polus8 _x_Polus9



МЦ-інтерв’ю | 15.09.13 | Додав VIP | 991 | 0.0/0

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики