26 жовтня викладачі та студенти історичного факультету УжНУ вкотре зібралися на науковий семінар. Цього разу говорили про події Угорської революції 1956 року. Модератором заходу став кандидат історичних наук, доцент кафедри нової і новітньої історії та історіографії Ігор Шніцер.

Загалом було виголошено десять доповідей на різні теми. Своєрідним вступом став аналіз обговорюваних подій у контексті народної пам’яті та всієї минувшини угорського народу.

Розпочав науковий семінар професор Іван Мандрик, відомий фахівець з історії Угорщини нового та новітнього часу, проаналізувавши народне повстання 1956 року на тлі історичних традицій боротьби угорського народу за свободу і незалежність. Завідувач кафедри історії України професор Роман Офіцинський виступив з доповіддю на тему «Закарпатське відлуння Угорської революції 1956 року», охарактеризувавши роль Срібної Землі в трагічних національно-визвольних подіях історії наших сусідів.

Продовжила захід Рената Поладі, аспірантка кафедри нової і новітньої історії та історіографії, дослідивши події 1956 року в історичній пам’яті угорців.

Наступні сім виступів підготували студенти ІV курсу. Стосувалися вони вже власне причин, перебігу та наслідків революційних подій. Фазу студентських виступів розпочав Микола Гаєвой, змалювавши картину суспільно-політичної ситуації в Угорщині після Другої світової війни. Серед головних причин революційних потрясінь студент назвав глибоку економічну кризу та низькі умови життя тогочасного населення країни. Все це призвело, як виявилося, до суспільно-політичної кризи влітку-восени трагічного 1956 року, про яку розповів Євген Туряниця. Цей виступ був своєрідним екватором наукового семінару.

Про перебіг інтервенції радянських військ до Угорщини говорив голова студентської ради історичного факультету Василь Карпов. Доповідь викликала чимало запитань присутніх. Його однокурсник Григорій Джанда повідомив основні факти, які стосувалися наслідків революційних потрясінь для народу Угорщини. Про реакцію світової спільноти на революційний рух та радянське вторгнення доповіла Олена Маркович. Аналізуючи міжнародну ситуацію, що склалася восени 1956 року, дійшла висновку, що демократичний Захід, по суті, обміняв Угорщину на Суецький канал і просто заплющив очі на те, що творилося тоді в країні, охопленій народним повстанням.

Одну з найцікавіших доповідей виголосила Ярміла Басараб. Ішлося в ній про відгомін революційних подій у світовій культурі та мистецтві. Окремо студентка розглянула кіноспадщину, оскільки більшість творців фільмів були або учасниками виступів проти режиму та спротиву радянській агресії, або ж їх очевидцями. Не оминула увагою і пісенну творчість, поезію та живопис.

Про еволюцію поглядів вітчизняних та російських істориків на обговорювані події доповідав четвертокурсник Михайло Рекрутяк, наголосивши на тому факті, що якщо українські вчені трактують 1956 рік в історії Угорщини як революційний, то наші північні колеги за чверть століття так і не виробили однієї думки щодо тлумачення так званого «угорського інциденту» чи «контрреволюційних подій».

Завершився захід традиційно жвавою дискусію, участь у якій взяли і викладачі, і студенти.

Своїми враженнями від наукового дійства також поділилися першокурсниці істфаку.

Марія Кромпотич: «Науковий семінар справив на мене хороше враження. Мені, етнічній угорці, було дуже цікаво дізнатися щось нове про революцію, з якої почалося повалення деспотичного ярма СРСР. Ми мали можливість почути різні погляди на цю подію, насамперед угорських, вітчизняних та російських істориків. Угорська революція 1956 року, як з’ясувалося, мала широке відлуння у світовій культурі та мистецтві. Сьогодні можемо провести паралелі між початком Революції в Угорщині та Революцією Гідності в Україні – і там, і тут були протести і мітинги студентів, які хотіли змінити життя. Хочу подякувати організаторам та учасникам заходу за цікаву і корисну інформацію».

Аліна Головчук: «Мої враження від наукового семінару не передати кількома словами. За кілька годин дізналася про одну з найтрагічніших сторінок угорської історії. Вражає також сама організація та хід заходу на історичному факультеті».

За інформацією Михайла Рекрутяка, студента ІV курсу істфаку,

Фото Ігоря Шніцера