Головна » Усі публікації » Теорія і практика |
Роками багато мовиться про демократичні цінності, громадянське суспільство та євроінтеграцію. Але, як показує досвід, у тому числі наших найближчих сусідів, рух курсом на Європу спирається на санкцію суспільства, котре, не чекаючи вказівки згори, саме впроваджує цивілізовані демократичні «правила гри» у щоденну практику суспільного буття. А ще не менш важливим є запозичення позитивного досвіду країн, котрі вже пройшли свій шлях «повернення до Європи» і готові цим досвідом ділитися. Місцеве самоврядування і громадськість Львова вже мають чималі напрацювання щодо проєвропейських суспільних ініціатив, час від часу в невимушеній атмосфері вільного неупередженого обговорення проводячи громадські слухання з участю зацікавлених осіб та організацій. Ці зустрічі, на котрих генеруються ідеї, дискутуються наявні проблеми, мають усі шанси стати поштовхом до накреслення планів практичних дій. 15 грудня Громадська рада при ДВНЗ «Ужгородський національний університет» разом із Комісією з міжнародного співробітництва, європейської інтеграції та туризму Громадської ради Львівщини провели круглий стіл «Україна-Угорщина: учора, сьогодні, завтра». Ця ініціатива досить показова, адже так склалося, що регіональна спільнота цієї області тісніше взаємодіє з сусідньою Польщею, у той час як Закарпаття багатьма зв’язками пов’язане з Угорщиною. Тому ініціатори, котрі під час організації круглого столу, можливо, й не усвідомлювали цього, утім поклали й свою цеглинку у створення спільного європейського простору, поглиблення взаєморозуміння з найближчими народами-сусідами. Такі імпрези створюють сприятливий суспільний фон для адекватних політичних рішень, супроводжуючи, а часом навіть випереджуючи їх. До слова, буквально наступного дня, 16 грудня, Президент України зустрівся в Києві з керівниками дипломатичних відомств країн Вишеградської четвірки – Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини. Останню представляв заступник міністра закордонних справ Ласло Сабо. Для проведення круглого столу своє помешкання у старовинній центральній частині Львова гостинно надала обласна організація Спілки журналістів України. Захід відкрив голова Комісії з міжнародного співробітництва, європейської інтеграції та туризму при виконкомі Львівської міської ради, голова Об’єднання громадян «Громадянська європейська співпраця» Олег Фецяк. Він наголосив на тому, що суспільство, котре рік тому взяло у свої руки вирішення долі країни та її європейської перспективи, почало активно підштовхувати інерцію влади. Адже перші протести українців мали приводом відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС 30 листопада минулого року. Ст. викл. кафедри історії Угорщини та євроінтеграції Ужгородського національного університету Ласло Зубанич представив увазі присутніх відеоряд, котрий презентував сторінки минулого Угорщини, її старовинні пам’ятки, туристичний та рекреаційний потенціал. Громадський експерт Марко Сімкін, нагадуючи про історичну традицію українсько-угорських взаємин, оповів про епізоди взаємодії Галицько-Волинського князівства й Угорського королівства у ХІІІ ст., зокрема, про те, що малолітній князь Данило Романович разом з братом і матір’ю знайшли притулок при дворі короля Андраша ІІ. А угорський королевич Коломан (Калман) у 1214 р. був проголошений сувереном Галицько-Волинського князівства, що надавало державі королівську статусність відповідно до середньовічної правової традиції. Ст. викл. кафедри нової і новітньої історії та історіографії Сергій Ганус, ведучи мову про шлях Угорщини з «повернення до Європи», звернув увагу на те, що, на відміну від інших країн соцтабору, вона від неї занадто не віддалилася. Але й після повалення комуністичної влади країна в «сірій зоні» перебувала недовго, одразу ж визначившись, в якому напрямі їй рухатися далі. Голова Львівського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів професор Степан Трохимчук говорив про місце Угорщини в геополітичних конфігураціях регіону Центрально-Східної Європи і про виплив геополітичних реалій на вибудування її системи безпеки. Студентка ІІІ курсу гуманітарно-природничого факультету УжНУ Єва Белаш розповіла про навчальні будні та організацію корисних форм дозвілля студентами-угорцями, про налагодження зв’язків із закордонними колегами. Резонанс викликала доповідь доцента кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції гуманітарно-природничого факультету Інни Туряниці, котра, аналізуючи модус українсько-угорського співробітництва, акцентувала увагу на проблемах, котрі, на її думку, нині існують, зокрема торкнулася питання подвійного громадянства, неоднозначних суджень представників політичного керівництва Угорщини щодо подій в Україні, санкцій щодо Російської Федерації тощо. Заступник Генерального консула Угорської Республіки пан Ласло Віда, котрий ушанував своєю присутністю круглий стіл від імені своєї країни як її офіційний представник, запевнив: «Сьогодні, у ці складні часи, ми також підтримуємо Україну, її територіальну цілісність. Вважаємо, що це в інтересах Європи – стабільна, незалежна країна, яка мирно розвивається. Для нас Україна – великий сусід, з яким хочемо співпрацювати». Угорський дипломат також звернув увагу на те, що євроінтеграційний шлях Угорщини не був коротким і легким, але тому, розуміючи складнощі українських реалій, вона підтримує аналогічні прагнення нашої країни. Участь у заході взяли також голова Громадської організації «Центр сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області» Ігор Мелех, голова Товариства культури львівських угорців Габор Сарваш. Загалом, можливо, дещо несподіваною і показовою була увага львівської міської громади, активістів, ЗМІ до неофіційного і, здавалося б, малоформатного круглого столу. Інформація про нього пройшла на регіональних телеканалах і з’явилася у стрічках новин друкованих ЗМІ. Підсумували роботу круглого столу накресленням дальших проектів таких слухань, котрі по черзі проводитимуться в Ужгороді та Львові. І, нарешті, як було констатовано, на часі – згуртування громадських рад при органах державної влади і місцевого самоврядування, котрі стали формуватися цього року, в широке всеукраїнське об’єднання. Це, мабуть, і буде апробована у всьому світі демократична модель взаємодії влади і суспільства, котрі все краще чують одне одного. Інна Туряниця к.і.н., доцент кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Матеріали близьких рубрик