В Ужгороді пройшов фестиваль екстремально короткого кіно «100 фільмів за 100 хвилин». Головна ідею, розвиток сюжету, вирішення або окреслення проблеми – все мало вкластися у 60 секунд. Гаслом фестивалю організатори обрали вислів російського класика Антона Чехова: «Стислість – сестра таланту!».

Стрічки були пов’язані зі знаменитостями світу кіно: Альфредом Хічкоком, Стенлі Кубриком, Майклом Джексоном, Дарреном Арановскі. Показали фільми, що є номінантами на премію «OSCAR» або ж переможцями міжнародних кінофестивалів. Одне слово, демонстрували роботи іменитих аніматорів і режисерів зі світовими іменами: Хуана Пабло Зарамельї, Фреда Жойє, Лаена Санчеса, Ґранта Орчардаґ, найкращі роботи студентів таких престижних кіношкіл, як французька Supinfocom і Royal College of Art в Лондоні.

Наймолодшим режисером, який продемонстрував свою стрічку, стала 6-річна дівчинка Євгенія з аплікаційно-анімаційною історією. Географія робіт – 27 країн світу. Стрічки не мали жодних жанрових обмежень. Глядачі змогли побачити ігрові, анімаційні, документальні, експериментальні фільми. Цього року проект трансформувався у фестиваль-конкурс: обиратимуть переможців. Голосуванням визначать найкращий український та іноземний фільми.

Тетяна Кляп, студентка юридичного факультету УжНУ: «Мене спокусила можливість побачити за короткий час таку величезну кількість кіноробіт. Не все сподобалося. Деякі фільми подивилася й не зрозуміла захвату зали: їхні сюжети були або ж примітивними, або без змісту, принаймні я його не побачила. Проте режисери, які зняли більшість стрічок, – просто генії. Це ж треба так чітко і влучно передати все. Мені шкода, що було представлено мало українських робіт. Але ті, що були, – прекрасні: у них одразу вбачалося своє, таке рідне, душевне і красиве. Побувавши на такому фестивалі, я знову переконалася, що мистецтво не має кордонів. Йому не потрібні ні переклади, ні субтитри. Головне – внутрішнє наповнення».

Ілля Папп, студент факультету суспільних наук: «Фільм за одну хвилину... Досі для мене це було просто смішно. А те, що побачив сьогодні, – геніально. Не знаю, як довго працювали над створенням стрічок, але сюжети, динаміка розгортання подій вражають. Хоч були й такі, до котрих я поставився скептично. Радше, вони розраховані не на українського глядача – у нас інший менталітет. Якість же наших фільмів приємно здивувала. А те, що зала була переповнена, засвідчує: молодь у нас далеко не байдужа до мистецьких речей!».