На Закарпатті через різні чинники склався самобутній регіональний комплекс традиційного народного вбрання, що зберіг давню українську культурну основу, а в межах етнографічних груп краю – спільні етноідентифікаційні ознаки. Закарпатська – одна з небагатьох областей України, яка може похвалитися надзвичайним розмаїттям одягових комплексів.

Дослідження народних строїв краю дає можливість виокремити 9 основних одягових комплексів, кожен із яких, своєю чергою, поділяється на декілька локально-територіальних осередків. Сьогодні вже важко знайти автентичні взірці народного одягу в «бабусиній скрині». Вони зберігаються у фондових колекціях етнографічних та історико-краєзнавчих музеїв, які є важливим джерелом вивчення традиційної народної культури.

Однак сам по собі музейний експонат є німим свідком минулого. Він потребує професійного підходу до свого дослідження. Важливим завданням науковців-етнографів, музейних співробітників є перетворення «неживих» предметів старовини на «живі» складові сучасної культури та побуту.

Останнім часом особливої актуальності набувають дослідження етногенезу, історичного розвитку, різних напрямків життєдіяльності та світогляду народу. Всі дослідження є полем для популяризації народної культури, зокрема народного вбрання. Одягові комплекси Закарпаття неодноразово виставляли як на комплексних виставках, так і виставках декоративно-ужиткового мистецтва, вони є окрасою музейних експозицій. Але важливим є показ народного вбрання в русі безпосередньо на носієві (представникові певної етнічної або етнографічної групи).

Тут на перший план виходять різноманітні масові заходи (фестивалі, відтворення календарної та родинної обрядовості, майстер-класи, творчі вечори) та влаштування реконструкцій одягових комплексів. Саме тому після показу традиційних народних костюмів на базі фондової колекції народного вбрання Закарпатського музею архітектури та побуту 29 жовтня 2014 р. було реконструйовано всі одягові комплекси Закарпаття.

У втіленні цих задумів взяли участь кандидат історичних наук, завідувач відділу експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доцент кафедри історії України ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Василь Коцан, завідувачка відділу масової науково-освітньої роботи Закарпатського музею народної архітектури та побуту Тетяна Сологуб-Коцан. «Головними героями» реконструкції народних строїв стали студенти 3-го і 4-го курсів історичного факультету УжНУ, що спеціалізуються на кафедрі історії України.

Для реконструкції були відібрані 16 одягових комплексів, які представляли як усі адміністративні райони краю, так і всі етнографічні групи українців Закарпаття, а також одягові традиції угорців і румунів області. За якихось 15–20 хвилин сучасна молодь «перевтілилася», вдало ввійшовши в роль гуцулів, бойків, лемків і долинян. Первинна скромність та замкнутість студентів швидко змінилися на емоції, радість, гордість за традиції своїх дідів-прадідів. Більшість студентів прагнула вдягти народне вбрання рідного району. 

Віктор Кічера

Фото Ярослава Макара