29 жовтня на філологічному факультеті відбулися наукові читання з нагоди 90-річчя від дня народження професора кафедри української мови, декана філологічного факультету (1984–1987 рр.) Василя Івановича Добоша (1924–2001). У цей світлий день пам’яті своїми спогадами про відомого науковця-синтаксиста, добру й толерантну людину ділилися колеги, друзі та рідні.

Згадати добрими словами одного з фундаторів Ужгородського університету завітав в. о. проректора УжНУ з наукової роботи Юліан Височанський, підкресливши, що такий формат зустрічі – це приємні спогади для колег, а для студентів – ближче знайомство з людьми – творцями історії навчального закладу.

Пан проректор акцентував увагу на багатогранності постаті Василя Добоша, якому довелося і на фронті воювати, і навчально-науковою, організаційною роботою у виші займатися. Основним досягненням професора Юліан Миронович уважає участь у творенні мовознавчої школи на Закарпатті.

Декан філологічного факультету Галина Шумицька згадувала теплими словами не лише професора, керівника філфаку, а й «світлого воїна, який пройшов фронтовими дорогами». Розповідала, що Василь Іванович іноді ділився спогадами про роки війни зі своїми студентами. «І на гадку таке не спадало, що про війну мені розказуватимуть мої теперішні студенти, які відстоювали право на власну свободу на Майдані, а тепер працюють волонтерами в зоні АТО», – хвилюється Галина Василівна. Зауважує також, що у професора є багато нагород – бойових, трудових, ювілейних, але найважливішою є пам’ять його учнів, послідовників, соратників.

Приємним подарунком для всіх став відеоспомин про відомого науковця, підготовлений Медіацентром УжНУ, у якому представлені архівні матеріали, а також нинішні спогади про професора Добоша його учнів, аспірантів, колег.

Продовжилися «Добошівські читання» виголошенням доповідей науковців. Так, завідувач кафедри української мови професор Іван Сабадош розповідав про Василя Добоша як про вченого, педагога, людину.  Завідувач кафедри угорської філології професор Петро Лизанець згадував про Василя Добоша передусім як про відомого синтаксиста. Професор Валентина Статєєва доповідала про постать науковця в енциклопедичних джерелах. Наголосивши на вагомості докторського дослідження Василя Добоша «Синтаксис південнокарпатських говорів», Валентина Іванівна зауважила, що досі не виконано іншого такого дослідження з діалектного синтаксису інших регіонів.  Теплими спогадами про колегу й товариша поділився і доцент кафедри української літератури Юрій Балега.

На святкуванні 90-ї річниці від дня народження професора Василя Добоша були присутні і його старший син Мирослав Васильович та племінник Василь Михайлович.

Пан Мирослав висловив щиру подяку від усієї родини організаторам ушанування пам’яті, а пан Василь наголосив на тому, що професор Добош був уважним до дрібниць як на роботі, так і в родині, двері їхньої хати не зачинялися для відвідувачів майже ніколи, бо ж намагався допомогти всім.

Студенти третього курсу українського відділення підготували художню програму, під час якої теплими зворушливими словами подяки вшановували пам’ять Василя Івановича Добоша:

Професор Добош щиро любив мову.
Плекав її він завжди й повсякчас.
І сам заклав таку тверду основу
Тим людям, які нині учать нас.

Він синтаксис пояснював доступно,
Його знання – безмежний океан.
Його любов до мови – невідступна,
І на філфаку він чудовий був декан.

На жаль, його немає поруч з нами,
Але він завжди житиме в серцях.
Його знання, пронесені віками,
Залишаться світилом для всіх нас.

Іванка Когутич

Фото, відео Роберта Паппа