Уже другий рік факультет міжнародних відносин УжНУ може пишатися ще однією талановитою і працелюбною студенткою. Мова про Корнелію Павлишин, яка вже кілька років серйозно займається фотографією і може похвалитися добрими успіхами в цій справі.

У той час, коли її однолітки переважно обмежуються селфі, Корнелія гуляє містом з важкуватою як на таку тендітну дівчину фототехнікою. Удома прискіпливо перебирає знімки – кращими, за її ж словами, стають одиниці з сотень. Потім тривалий процес обробки. Ремесло її непросте, бо поєднує гуманітарні здібності з технічними.

У соцмережах їй часто пишуть з проханням зробити фотосет, а тоді довго випитують, коли ж будуть готові зображення. Дівчина погодилася розповісти нам про свою роботу, а також про те, як почалося захоплення фотографією, що є джерелом її натхнення та як потрапила на відділення міжнародних економічних відносин.

• Розкажи, як фото стало твоїм хобі?

– У дитинстві не думала, що почну займатися фотографією, хоч любов до такого роду діяльності у мене, мабуть, в крові – батьки закінчили фізичний факультет. Пам'ятаю, як тато приносив додому пакуночок з проявленими фотокартками та плівкою, а вдома були громіздкі радянські фотоапарати, що скоро вийшли з ужитку, але тепер набирають популярності як серед любителів, так і серед професіоналів цієї справи.

Коли мені було 13 років, у моду ввійшли нові моделі, тому на питання батьків, що би я хотіла до дня народження, відповіла: дзеркальну фотокамеру для початківців. Бажання моє задовольнили. Після цього почалося детальне ознайомлення з інструкцією, основними правилами зйомки, вивчення композиції. Що не кажіть, а будь-яка справа потребує міцного теоретичного підґрунтя. З тієї першої фотокамери я вже давно виросла – зараз маю сучаснішу й потужнішу техніку, але все ще вчуся, розвиваюся, вдосконалюю свої навички. Найкращою винагородою для мене є те, що мої роботи приваблюють інших.

• Що найбільше подобається фотографувати?

– Спочатку знімала на камеру все підряд, але вже тоді починала розуміти, що найбільше імпонує природа. Трохи пізніше захопилася портретною фотографією, хоч це не так просто, адже потрібно передати через об'єктив настрій людини, розкрити її образ, уловивши вдалий момент. Між іншим, коли купувала телефон, однією з важливих характеристик була саме якість камери – фотоапарат не завжди під рукою, та й обробити зображення так можна значно швидше. А ще перехоплює подих від зоряного неба та знімків Космосу. Хочеться створювати такі кадри, щоб, дивлячись на них, люди щоразу відкривали їх заново.

• Що тебе надихає?

– Крім фотографії, хоч це моє найперспективніше хобі, маю багато інших захоплень. Вони, своєю чергою, надихають мене й на нові ідеї для фото. По-перше, це музика. Люблю як класику, так і важкий рок. Найчастіше слухаю таких виконавців, як Def Leppard, Metallica, Oasis, The Beatles, Red Hot Chili Peppers, The Smiths, Pink Floyd, Guns N' Roses, Skid Row, Pearl Jam.

По-друге, страшенно люблю читати і маю довгий список улюблених творів. Серед них: «Квіти для Елджернона» Деніела Кіза, «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон» Річарда Баха, «На Західному фронті без змін» Ремарка, «451 градус по Фаренгейту» Рея Бредбері, «Процес» та «Перевтілення» Франца Кафки, «Над прірвою в житі» Селінджера, «Добре бути тихонею» Чбоскі...

Звичайно, не без хорошого кіно. Я палка фанатка «Зоряних війн». Займаюся спортом – ходжу в спортзал, а в теплі пори року бігаю. Віднедавна займаюся танцями. Та що б я не робила, найбільше на мене впливають люди поряд. Близькі підтримують та дають поради, а незнайомці запросто можуть стати темою фотографії.

• Перелік захоплень в тебе справді великий. Як удається поєднувати навчання, дозвілля та основне хобі?

– Навчанням я в жодному разі не нехтую. Проте, буває, що втомлююсь – розрадою стають саме фотографія, книги, музика, прогулянки на самоті... Будні присвячую підготовці до занять, а вихідні намагаюсь максимально використати для фотографії. Часто засиджуюсь допізна за комп'ютером, коли обробляю зображення, але кінцевий результат того вартий. Думаю, що всього має бути в міру.

• Чому обрала факультет міжнародних відносин для здобуття фаху?

– Вибір професії для мене був важким, оскільки у 16 років ще не мала конкретних цілей на майбутнє. Натомість було багато захоплень, які все ж не мали такої сили, аби перерости в справу життя. Щодо вибору професії радилася з батьками, мала декілька варіантів. Після успішно складеного ЗНО зайняла бюджетне місце на обраному факультеті. Зараз вивчаю міжнародні економічні відносини. Цей напрямок відповідає тим критеріям, які були для мене визначальними: можливість подорожувати, вивчати іноземні мови та працювати за кордоном.

• На чому зупинишся в майбутньому: посадах, які у перспективі дасть твій фах, чи все ж фотографії?

– Зараз дати однозначну відповідь не можу. Чудово було б поєднати обидві справи. Наприклад, відкрити власну фотостудію (а тут вже знання з економіки точно знадобляться!) чи поїхати за кордон (знання мов полегшило б процес адаптування в обраній країні). А взагалі маю мрію працювати у виданні «National Geographic».

• Як поширюєш свої роботи?

– Намагаюся завжди бути в режимі онлайн зі своїми друзями та підписниками. Користуюсь багатьма соціальними мережами, де й поширюю фото. В одній з них, зокрема, створила сторінку, куди регулярно публікую роботи. Є і в Instagram, і в Flickr, де маю можливість поспілкуватися з однодумцями, виявити захоплення чи й покритикувати фото інших користувачів. Інколи бачу записи з моїми фотографіями у різних групах, що дуже піднімає мені настрій та свідчить про те, що моя праця таки має прихильників.

До слова, у Нелі досить багато власних портретів. Їхній автор – мама, з якою дівчина має дуже теплі стосунки. Пані Наталя береться зловити вдалий момент, а її донька пізніше займається обробкою зображення.

• Як це захоплення змінило твій спосіб та й стиль життя?

– Крім того, що доводиться балансувати між навчанням і фотографією, про що вже говорила, помічаю й внутрішні зміни. Довелося задуматися над метою в житті, змінити розмірений режим на більш динамічний. Мушу визнати, що ця справа дуже дисциплінує, адже перед тим, як сісти за кількагодинну обробку фотографій, доводиться рішуче зібратися з духом. Від процесу зйомки отримую велике задоволення, а отже, час, виділений на цю справу, не змарнований.

Охочі переглянути та оцінити роботи Корнелії можуть зробити це, перейшовши за посиланнями:

Вконтакті      Інстаграм       Flickr      500px

Антоніна Чундак

для Медіацентру УжНУ