Вівторок, 19.03.24, 07:08 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Теорія і практика

Директор Карибського геномного центру прочитав цикл лекцій біологам УжНУ

7–9 та 20–21 червня на базі біологічного факультету УжНУ директор Карибського геномного центру Університету Пуерто-Рико – Маягуез (США),  уродженець Ужгорода, асоційований професор біології Тарас Олексик прочитав для викладачів та студентів цикл лекцій «Вступ до геномної біології та біоінформатики».

Тарас Олексик

Лектор відзначив, що останнім часом завдяки розвитку і зрощенню комп’ютерних і молекулярних технологій з’явився новий тип інформації. Найсучасніші методики дуже швидко стають популярними у розвинутих країнах світу, а тепер стоять на порозі й України.

Ішлося, зокрема, про секвенування ДНК – процес визначення точного порядку нуклеотидів на хромосомі. Воно включає в себе різноманітні методи або технології, які використовуються для визначення порядку чотирьох нуклеотидів, що кодують нашу генетичну інформацію у спіралі ДНК – аденіну, гуаніну, цитозину і тиміну. Повну генетична карту, тобто визначену послідовність нуклеотидів по всіх хромосомах організму, і називаємо терміном геном.

 

Послідовність нуклеотидів можна розшифрувати для отримання генетичної інформації, що передається у певному сегменті ДНК. Хромосоми містять багато інформації, проте тільки невелика її частина функціональна: наприклад гени, що кодують білки, займають усього 1% геному людини.

Завдяки секвенуванню можна шукати гени і варіанти, які впливають на їх функцію, а потім порівнювати їх між хворими і здоровими людьми, щоб дізнатися про генетичну складову хвороб. Можна вивчати генетичну унікальність і походження природних видів або навіть людських популяцій. А можна досліджувати індивідуальні особливості кожної особи для ідентифікації або діагностики вроджених чи набутих мутацій. Таким чином, методи вивчення геному частково залежать від того, про що ви хочете дізнатися через тестування ДНК: чи це батьківство, походження, генетичний ризик захворювання, схильність до ліків.

Тарас Олексик

Після розшифрування геному людини в 2003 р. відбулася швидка еволюція методів секвенування високої пропускної спроможності – ці швидкі та дешеві способи визначення послідовності нуклеотидів дозволяють оперативно аналізувати навіть великі геноми.

Різні методи секвенування наступного покоління (Next Generation Sequencing або NGS), включаючи секвенування Illumina (Solexa), Roche 454, Proton / PGM, SOLiD, Complete Genomics Oxford Nanopore тощо, генерують величезну кількість даних, які неможливо проаналізувати вручну. Ця ситуація привела до стрімкого розвитку науки під назвою «біоінформатика». Галузь перебуває на перехресті інформатики і біології, а тому потребує нових спеціалістів, що розуміють як біологічні, еволюційні процеси, так і комп’ютерну інформатику.

Біоінформатики перетворюють «сирі» генетичні дані з допомогою алгоритмів і роблять їх доступними для користувачів: лікарів, учених, а також звичайних людей, які цікавляться здоров’ям, проходженням, еволюцією, сучасними технологіями і наукою.

За інформацією біологічного факультету УжНУ




Теорія і практика | 30.06.17 | Додав Кришінець | 960 | 5.0/1
Теги: Геном, лекції, Біологічний факультет, Тарас Олексик

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]

Матеріали близьких рубрик

Студент юрфаку взяв участь у літній школі з реформування кримінального судочинства та боротьби з кор...

Викладачі Ужгородського університету взяли участь у літній школі Британської ради

Історики-україністи УжНУ стали учасниками літньої школи в Києві

In The Army Now: студенти Ужгородського університету на місяць стали солдатами

Студентки філфаку побували на морському узбережжі, щоб опанувати тонкощі сталого місцевого розвитку

Досвідом щодо сповільнення старіння з біологами УжНУ ділилася дослідниця Ірландської академії наук

Директор Карибського геномного центру прочитав цикл лекцій біологам УжНУ

До II Міжнародної науково-практичної конференції для бібліотек ВНЗ активно долучилася й книгозбірня ...

Професор УжНУ представив новітні стратегії інноваційного розвитку транскордонного співробітництва в ...

Коли скінчилася сесія: студенти-військовики вправляються на полігоні зі зброєю